Урядові програми передбачають збільшення площі заповідних територій із нинішніх шести відсотків території країни до 10 вже в цьому році і до 15 — у 2020. Та зробити це буде вкрай складно. Серед десятків завад — кадрова. Нині обов’язок створювати заповідники та національні парки покладено аж на… двох чиновників Мінприроди. Хоч ще чотири роки тому, до руйнування бандою Януковича системи охорони природи, існував спеціалізований орган управління та створення заповідних територій — Державна служба заповідної справи. У ній трудилося 52 особи. Ще майже сотня державних природоохоронців займалася заповідними територіями в областях. 2011 року ці структури, попри гарячі протести громадськості, ліквідували. Втрачено кадри, обладнання, документацію. Наприклад, у Чернівецькій області, де, за словами заступника голови Національного екоцентру Олексія Василюка, свого часу налічувалося 343 об’єкти природно-заповідного фонду. Або в Києві, де розшуком документів займається (поки безуспішно) прокуратура.
Отже, відновити Державну службу заповідної справи потрібно. Із цим погодилися всі учасники учорашньої експертної зустрічі, які обговорювали реформування системи управління природно-заповідним фондом у Будинку уряду. Зустріч за участю керівництва департаменту заповідної справи Мінприроди та працівників облдержадміністрацій, науковців, активістів відбувалася через відеозв’язок з обласними центрами. Серед побажань учасників — підкріпити відновлення служби належним фінансуванням усієї заповідної системи, продумати механізм залучення до збереження дикої природи виконавчої влади первинного рівня.
Природоохоронців порадувала новина щодо готовності Верховної Ради допомогти відновлювати співпрацю центру і регіонів. Ідеться про законопроект №1769, яким передбачається надати екологічним департаментам ОДА повноваження щодо участі в управлінні тими, що існують, та ініціюванні створення нових заповідних об’єктів. Законопроект отримав позитивний висновок Експертного управління Верховної Ради.