В Ужгороді аналізували можливості відновлення природних ресурсів у селищі Солотвино на Закарпатті. На конференцію зібралися науковці, інженери, представники влади, дипломати України й Угорщини. Після затоплення штолень солекопальні, що діяла в цьому селищі на Тячівщині й була найбільшим в Україні видобувачем солі, тут не лише припинили господарську діяльність, а й зіткнулися зі згубними наслідками. Уряд визнав їх техногенною катастрофою. Майже десять років тому було збудовано окремий мікрорайон для переселення людей, що опинилися під загрозою провалів земної поверхні. Майже ніхто з півтори сотні сімей зрештою до нових жител так і не переїхав. Однак загроза для них не минула. До неї додалося потрапляння солі в басейн річки Тиса, що протікає поблизу, а далі — в Дунай. За останнє десятиріччя вміст солей у Тисі збільшився вчетверо. А прісну воду цієї річки використовують чотири країни, три з яких — члени ЄС.

До розв’язання проблем долучилася сусідня Угорщина. У межах співпраці прикордонних регіонів двох країн підготовлено проєкт, оцінений в 1,08 мільйона євро (з яких 0,96 мільйона надасть Євросоюз). Він діятиме протягом двох років. Буде складено детальні карти затоплених штолень і напрацьовано, як забезпечити реабілітацію території. Під час конференції обговорювали кроки для запобігання новим загрозам. Науковці з Угорщини повідомили про застосування роботів у вивченні затоплених ділянок, щоб дістатися підземних глибин. Прозвучали й  оптимістичні висловлювання  про те, що в майбутньому можливе відновлення роботи двох алергологічних лікарень, які діяли на базі відпрацьованих гірничих розробок солекопальні. Повернення до життя солотвинських лікарень, а згодом, можливо, відновлення солевидобутку для солотвинців означало б підвищення рівня їхнього добробуту, створення тисяч робочих місць.