Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
У зеленій зоні понад річкою Ворсклою в межах Полтави на багатьох деревах з’явилися нанесені яскравою червоною фарбою хрести й жирні смуги. Переважно фарба нанесена на криві та нахилені стовбури американських кленів, яких чимало наросло у цих місцях. Настільки багато, що вони майже зовсім витіснили традиційні тополі, вербу й вільху. Справа в тому, що прибульці з Північної Америки ростуть у кілька разів швидше, ніж місцеві дерева-аборигени, до того ж надворсклянську зелену зону років з двадцять чи й більше, не розчищали й не підсаджували туди нових цінних саджанців. Ось клени й почуваються господарями масиву. Зелена зона перетворилася в засмічені чагарі, які, починаючи з нинішнього року, ініціатори, небайдужі полтавці беруться поступово розчистити та посадити замість них ті ж вільхи й тополі.
Передусім, звичайно, стануть звільняти природний прирічковий парк від інвазійних, шкідливих кленів, які, до того ж, є улюбленим кормом для білих американських метеликів, гусінь яких, після того, як об’їсть листя на кленах, лізе шукати собі поживу на людські городи та садки. Помічені дерева і є тим інвазійним матеріалом, від якого слід позбавитися, щоб врятувати місцеву екосистему. Адже не буде біля річки вільх, разом з ними зникнуть і птахи-вільшанки, які живуть на цих деревах і харчуються їхніми плодами та насінням. Тоді як насіння американських кленів наші пташки не їдять.
Обсяг роботи майбутнім санітарам прирічкового парку доведеться виконати чималий: ландшафтні архітектори стверджують, що ясенелистих кленів там 70 відсотків, але вони налаштовані рішуче. Якщо залишити все, як є, ще через пару десятків років парку над Ворсклою не буде. Він просто виродиться.