ПРОЕКТИ. Тема земельної реформи продовжує залишатися на слуху, і навколо неї тривають дискусії.
Верховна Рада нещодавно прийняла у повторному першому читанні законопроект «Про ринок земель». Друге, можливо, і остаточне читання заплановано на початок наступного року. Проте з урахуванням понад 1,5 тисячі поправок і уточнень до нього цей процес може затягнутися.
«Уряд і Верховна Рада вперше підійшли до процесу обговорення законопроекту глобально, адже зрозуміло, що від остаточного рішення залежатиме стан одного із важливих ринків держави — земельного. Тут треба поспішати зважено. Є моменти, які потребують уточнень. Як відомо, мораторій продовжено до 1 січня 2013 року. Отже, буде час розробити дієвий механізм його реалізації», — таку думку висловив заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Микола Калюжний під час прес-конференції з приводу обговорення законопроекту, додавши, що питань до документа багато, але його треба приймати.
Другий учасник зустрічі з журналістами, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса, коментуючи прийняття законопроекту, сказав, що формування ринку земель сільськогосподарського призначення має слугувати меті подальшого зростання сільськогосподарського виробництва. «Норма, яка пропонується в законопроекті, — 100 га в одні руки — не припустима. Не варто сподіватися, що дрібні господарства, які оброблятимуть 100—300 га, матимуть можливість купити нову техніку та обладнання для оптимізації собівартості, інвестувати в інфраструктуру, самостійно виходити на експортні ринки або забезпечувати власну переробку для отримання доданої вартості. А отже, вони залежатимуть від державної підтримки, яка в нас незадовільна. Шлях штучного подрібнення Україна проходила на?прикінці 90-х років минулого сторіччя, що призвело до системної кризи в галузі, і нині цей досвід більшість фахівців кваліфікує як помилковий», — сказав експерт.
Завершення реформування земельних відносин не повинно унеможливити роботу ефективних компаній, що здатні рухати сільське господарство вперед. «Якщо вже законодавець передбачає обмеження за розміром землевласності і неможливість купівлі земель юридичними особами, то необхідно залишити можливість працювати аграрним компаніям на засадах оренди», — констатував Алекс Ліссітса. Будь-які обмеження у цій сфері призведуть лише до того, що припиниться будівництво елеваторів та інших інфраструктурних об’єктів у місцях концентрованого виробництва зерна та олійних, а компанії змушені будуть витрачати значні кошти на перевезення техніки з одного регіону до іншого. Більш того, конкуренція ефективних землевласників за оренду земель уже тепер в окремих випадках призводить до зростання ставок оренди до 8% і навіть вище від нормативної грошової оцінки земель, а обмеження лише унеможливлять подальше зростання доходів жителів сільської місцевості — власників паїв.
Експерт переконаний, що законопроект треба значно удосконалювати, він не відповідає реаліям сільського життя. Обмеження, які пропонують, загальмують розвиток важливої галузі економіки.