Правильне і всім зрозуміле рішення — забезпечити військовослужбовців, які беруть участь в АТО, земельними ділянками. Згідно із Земельним кодексом, кожен громадянин України має право отримати щонайменше три ділянки — для індивідуального садівництва, ведення особистого селянського господарства та будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Себто сама ідея використати правову можливість як стимул і винагороду опосередковано свідчить про те, що ресурс високоліквідної землі обмежений.
Головному управлінню Держземагентства Вінницької області разом з органами місцевого самоврядування довелося ретельно попрацювати, щоб із земель запасу і резервного фонду знайти для цього 273 масиви (загальною площею 1386 гектарів). Це майже 2 тисячі земельних ділянок у населених пунктах для зведення будинків, а також за їх межами: близько 7,5 тисячі для садівництва та 447 — для ведення особистого селянського господарства. Практика свідчить, що на «садівничих» зводять дім, а потім його оформляють. Тож для вирішення цього питання земля є. Власне, а скільки ділянок потрібно? Зі слів першого заступника начальника Головного управління Держземагентства Вінницької області Олександра Королюка, Держземагентство зверталося до силових структур з проханням надати список учасників АТО. Однак там, посилаючись на вимоги Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону «Про боротьбу з тероризмом», зазначили, що нині це неможливо. Таємниця зрозуміла, адже ситуація на східному кордоні непроста, а за списками можна вирахувати розстановку сил. Утім, вихід знайшли: підтверджуючими визнають документи, які засвідчують особу, а також ідентифікаційний код та довідку про участь у зоні бойових дій Антитерористичної операції.
Складено перелік ділянок, розроблено порядок їх передачі. У кожному районі складено схему масивів, проведено відповідну роз’яснювальну роботу за допомогою ЗМІ. І вже перші претенденти починають вибирати свою ділянку. Якщо спочатку більшість тих, хто звернувся до Головного управління Держземагентства, не змогла надати документів, які підтверджують їхню участь в АТО, то за кілька днів ситуація змінилася. Так, із 40 осіб, які за станом на 6 серпня подали заяви, 33 отримали дозволи на складання проектів землеустрою.
Щоправда, одні ще задіяні в Антитерористичній операції, а інші вже можуть вибирати ділянку. Звісно, військовим, які несуть службу на сході, складно взяти довідку (та й чи до цього їм тепер). Хоча є приклад, коли звернувся не безпосередній учасник, а його батько — надав підтверджуючі документи, що син служить у зоні АТО, і вже оформляє ділянку для ведення особистого селянського господарства (чинним законодавством передбачено таку можливість).
В області найбільші масиви підшукали у Барському, Вінницькому, Оратівському і Тростянецькому районах. Зі слів Олександра Королюка, Вінниця не надала інформацію щодо вільних на території міста ділянок. Відповідно до чинного законодавства, кожен громадянин має право отримати земельну ділянку в будь-якій місцевості України. Але, вочевидь, найбільший попит матиме земля у прилеглому до обласного центру районі. «Ми не маємо права обмежувати в цьому. Та якщо не брати до уваги місце проживання, то чи не всі захочуть отримати саме у Вінницькому районі. Тоді може статися так, що в ньому розберуть усі ділянки, а жителям Вінниці, які беруть участь у бойових діях, отримувати їх у віддалених Чечельницькому або Ямпільському районах немає сенсу. Найкраще було б розподіляти за кінцевими списками після завершення АТО», — зауважив Олександр Королюк.