Цей випадок стався у м. Бучач на Тернопіллі. 73-річний чоловік вийшов з дому без верхнього одягу, в кімнатному взутті, а надворі — пора ще холодна. Пенсіонер страждає на захворювання Альцгеймера, а ця недуга, як відомо, провокує втрату пам’яті. Майже п’ять годин рідні шукали хворого. А відтак усе-таки зателефонували до міліції. Стрілки годинника вже показували десяту годину вечора.
Міліціонери, щоправда, не забарилися. Працівники слідчо-оперативної групи разом з рідними зниклого взялися ще раз обходити сусідні двори, вулиці, закинуті приміщення. Проте безрезультатно. І тут на підмогу приїхав інспектор-кінолог з німецькою вівчаркою, яка за певний час повела усіх у бік лісу. Там правоохоронці й зустріли дідуся.
«Безмежно вдячний міліціонерам за те, що мій батько живий, що він зі мною. Повірте, така допомога не має ціни », — мовив, витираючи сльози радості, син зниклого чоловіка.
Знаю, що ці слова й справді були щирими, йшли з глибини вдячної душі. Бо все пізнається в порівнянні. За два десятки літ я особисто міг би теж висловити таку вдячність працівникам міліції. Та замість цього у моєму серці й досі лежить біль, розчарування від дій міліціонерів. Мала дитина, яка ще не вміла через свою недугу добре розповісти про себе, у сніговій та в надвечір’я зуміла непомітно втекти від повнолітнього двоюрідного брата. Юнакові не вдалося самотужки розшукати дитинча. Повідомив рідних. За певний час їм довелося попросити допомоги вже в працівників міліції. Але натомість почули, що пошуки можуть зорганізувати аж через три дні, мовляв, це передбачено законодавством. Гра в карти у відділку тоді виявилася для міліціонерів важливішою, ніж чужа біда. Батькам пощастило (мабуть, Бог допоміг) самим на одному з дитячих майданчиків далеко від рідного помешкання зустріти дитину. Але через байдужих, черствих служак у них, можливо, довіку зникла довіра до правоохоронних органів.
Бо в житті завжди важливою є не лише інструкція, а передовсім людські чесноти, християнські та моральні засади. От бучацькі міліціонери не переймалися, за який час їм треба податися в пошуки відповідно до інструкції, просто розпач і тривогу родини 73-річного хворого пенсіонера сприйняли, як власне нещастя. За це їм честь і хвала. Адже врятували життя не лише старому чоловікові, а й показали власні найкращі людські якості, додали авторитету міліції.