CАМОВРЯДУВАННЯ
Співпраця заради кращого розв’язання місцевих проблем об’єднала сільських голів двох районів
Саме між цими населеними пунктами, точніше, між двома районами Черкаської та Полтавської областей, пролягла дорога дружби й співпраці. Є чого повчитися сільським головам та й іншим працівникам сільських рад одне в одного. Те, що краще виходить в інших, тепер втілять сусіди.
Приміром, середня вартість земельного паю у Лубенському районі становить 2800—3000 гривень, тоді як у золотонісців — не менш як 3100. Досвід сусідів, які також прагнуть максимально зацікавити селян, згодився полтавцям. Та й загалом земельне питання — одне з тих, яке найбільше обговорювали під час зустрічі делегації з Лубен, яка недавно побувала в Золотоніському районі на Черкащині.
— Ми орієнтуємо селян укладати договори оренди на 3—5 років і лише з тими орендарями, хто місцевий, кого добре знаємо, — розповів голова Лубенської районної ради Олексій Дядечко. — На нашу родючу землю нині полює багато заїжджих ділків, які нерідко піддурюють людей, зривають ціну і укладають кабальні угоди на 20—25 років. Деякі бізнесмени багато грошей укладають в орендовану землю, купують дорогі добрива і обробляють, але потім зубами тримаються за неї, не хочуть повертати законним власникам — простим людям. Тому ми вболіваємо за селян, щоб не допустити, щоб вони залишилися без батьківської землі.
Багато цікавого дізналися гості зокрема й від сільського голови Гельмязова Олександра Данька. Одне з найбільших сіл району відзначило 400-річчя, має чималі здобутки в благоустрої, вирішенні соціальних питань. Комунальні, фінансові, енергетичні проблеми у селах обох районів розв’язують по-різному, отож спілкування вийшло діловим і обопільно корисним.
Особливо зацікавило лубенців те, що в Золотоніському районі адміністрація тісно співпрацює із сільськими головами. Великою мірою за рахунок підтримки і розуміння сільськими радами загальнорайонних проблем, надання субвенцій утримується освіта, медицина району, здійснюється 68 цільових програм. А от на Лубенщині, як визнавали сільські голови, ради змушені фінансувати ще й Лубни, що, як і Золотоноша, — місто обласного підпорядкування, адже тут лікарні, позашкільні заклади, якими користуються й селяни. На Золотоніщині ж навпаки: центральна лікарня є районною, тому основний тягар її фінансування лягає на плечі районної влади.
Цікавим для гостей був досвід організації підвезення дітей до школи: вони у себе його ще тільки запроваджують, а тут уже давно діє програма «Шкільний автобус».
Відвідавши Новодмитрівську і Деньгівську сільські ради, колеги із сусідньої області збагатилися новими формами і методами роботи із сільськими громадами, залучення селян до активної громадської роботи. Незабутнє враження на лубенців справило відвідання місцевої святині — Красногірського жіночого монастиря у селі Бакаївка.
Нині золотонісці готуються до наступних відвідин Лубенського району, куди сільських голів запросили на свято з нагоди 1025-річчя заснування міста.