За останні п’ять років права національних меншин у Росії в галузі освіти і загальних свобод істотно скоротилися. Такого висновку дійшли експерти консультативного комітету Ради Європи з Рамкової конвенції про захист національних меншин, який днями опублікував новий звіт про виконання статей конвенції Російською Федерацією. Звіт охоплює період з 2012-го по 2017 рік.
У Раді Європи дійшли висновку, що загалом проживання в країні представників різних нацменшин і релігій, які розмовляють рідною мовою, у російському суспільстві традиційно сприймають як культурне та історичне надбання. «Але офіційну політику держави щодо нацменшин сформовано так, щоб підкреслити значимість російських мови і національності як ядра всеосяжної російської ідентичності», — пояснено у звіті. При цьому урядова риторика Росії й прокремлівські засоби масової інформації «зображують ідею мультикультурних суспільств як таку, яка зазнала поразки».
Упродовж згаданого періоду в Росії «істотно скоротився» обсяг викладання мовами нацменшин і їх вивчення, констатує консультативний комітет. Освітня реформа, яка розпочалася в РФ 2006 року, «має уніфікований підхід з наголосом на вивчення російської мови. Ці чинники, а також обмежена присутність мов нацменшин у публічному просторі» відчутно обмежують права представників не тільки невеликих етнічних груп, а й тих, які становлять більшість на території республік, де проживають. І якщо впливовіші республіки, наприклад Татарстан, у 2017 році вступили у відкритий конфлікт з федеральною владою, обстоюючи обов’язкове вивчення у школах татарської мови, то менші «змирилися зі своєю долею» і цей пункт зі шкільної програми вилучили.
Закон «про іноземних агентів», що стосується неурядових організацій, і закон про екстремізм неодноразово використовували правоохоронні та судові органи Росії для «залякування і переслідування осіб, що належать до нацменшини, або тих, які захищали їхні права», — наголошено у звіті.
Експерти звертають увагу, що після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі «контрольовані урядом медіа» почали розпалювати «патріотичну мобілізацію російського суспільства проти України. Але ці настрої вже спрямовано не лише проти українців, а й проти представників інших нацменшин», — констатували експерти Ради Європи.
Виправити ситуацію, вважають у цій інституції, може термінова зміна відповідного російського законодавства у галузі прав на освіту нацменшин і діяльності громадських організацій. Такі заклики на адресу Кремля лунають від різних органів РЄ вже не вперше. Москва їх повністю ігнорує, невпинно перетворюючись на сіру діру на карті Європи, де права людини — лише порожній звук.
для «Урядового кур’єра»