Тернопільщина серед перших в Україні зазнала спалаху коронавірусної хвороби, відчула лихо від великої води, та попри все це, поcтупово впроваджує інфраструктурні проєкти. Саме на цей непростий відрізок часу припали перші місяці роботи Володимира Труша на посаді голови Тернопільської ОДА. А розповісти про минулі сто днів керівник області вирішив у приміщенні «Водної арени». Адже це, за його висловлюванням, один із магнітів краю, який притягуватиме сюди людей не лише з України, а й з усього світу.
Які ж справи, ситуації, плани визначали і магнітили діяльність обласної влади за трохи більш ніж три місяці? На ці та інші запитання журналістів й відповідав очільник Тернопілля.
Із першого ж дня ставив заслін удару коронавірусу
Сто днів своєї діяльності як голови ОДА Володимир Труш вважає непростими. Адже першого дня на посаді надійшло повідомлення про першого лабораторно виявленого в регіоні хворого на COVID-19. Одразу ж на засідання зібралася обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Тернопільщина однією з перших відчула удар пандемії. Щоб локалізувати її, спрацювати на випередження, запобігти поширенню інфекції, в лави стали не лише медики, а й державні органи, волонтери, бізнесмени.
Передусім у краї надали 15 мільйонів гривень на закупівлю необхідних медикаментів, обладнання, засобів індивідуального захисту, ПЛР-тестів. Тепер лікувальні заклади мають 169 апаратів штучної вентиляції легень. Для забору матеріалів від жителів області з підозрою на COVID-19 організували 70 мобільних бригад. Створили й 75 спеціалізованих підрозділів екстреної медичної допомоги.
Тернопілля не мало досі свого обласного інфекційного відділення. Тож його відкрили вже під час надзвичайної ситуації на базі регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру. Тут тепер надають допомогу недужим зі складними формами коронавірусної хвороби. Для шпиталізації хворих на COVID-19 у краї підготували понад 740 ліжко-місць.
Тернопільщина за короткий термін — протягом трьох тижнів — відкрила нове приміщення обласного лабораторного центру. На таке новосілля тут чекали 11 років, адже ніяк не могли добудувати цей корпус. Тепер це одна з найкращих спеціалізованих установ у Західній Україні, де подбали про комфортні умови для працівників, а також придбали сучасне обладнання, зокрема ПЛР-апарат нового покоління.
Як зазначив Володимир Труш, завдяки цьому збільшили кількість робочих місць і лабораторних досліджень на виявлення РНК-вірусу SARS-CoV-2 методом ПЛР. Тернополяни серед перших і в тестуванні груп ризику методом ІФА.
Наголос — на втілення інфраструктурних проєктів
Спалах в області коронавірусної хвороби змусив місцеву владу загострити увагу на допомозі бізнесу, людям, які залишилися без роботи через карантин. Таку допомогу відчули 2630 підприємців і понад 5330 працівників. На це передбачили майже 11 мільйонів гривень. Загалом кошти, може, й незначні, але, як зауважив Володимир Труш, виробничникам допомогли залишатися на плаву та розпочати роботу.
Сприяли і підприємцям, які виховують маленьких дітей. Допомогти вдалося 2,5 тисячі фізичним особам-підприємцям. Сума такої допомоги — 11,7 мільйона гривень. Тим часом понад 20 суб’єктів господарювання завдяки державній програмі «Доступні кредити» зуміли скористатися пільговим кредитуванням.
Економічну і соціальну користь для Тернопільщини дасть упровадження інфраструктурних проєктів. Чи не в кожному районі зосереджено об’єкти державної програми «Велике будівництво». Для звіту голова облдержадміністрації обрав один з них. Це веслувальний канал «Водна арена». Загальна кошторисна його вартість — понад 68 мільйонів. Роками намагаються ввести об’єкт в експлуатацію.
Здається, зоряний час для каналу ось-ось настане. Цьогоріч на добудову його споруд спрямували 10,5 мільйона гривень з Фонду державного регіонального розвитку, ще 17 мільйонів гривень мають освоїти завдяки співфінансуванню.
За словами очільника області, завершити першу чергу водної арени повинні в середині серпня цього року. А у вересні мав би відбутися чемпіонат світу серед ветеранів з веслування на байдарках і каное. Такий спортивний захід стане першим для України. Майже тисяча учасників планують приїхати. Про участь у змаганнях заявили спортсмени з Канади, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Чехії. Деякі європейські країни також готові, аби їхні команди, які займаються веслуванням, тренувалися в міжсезоння на тернопільському каналі.
Цього року мали б стати до ладу п’ять садочків, п’ять шкіл і об’єктів спортивної інфраструктури. Деякі з них реконструюють чи капітально ремонтують, а деякі будують. Володимир Труш каже, що держава на них кошти спрямовує. Залучили до впровадження цих проєктів місцевих підрядників, отже краяни мають змогу тут працювати і отримувати зарплатню.
Місцевий генпідрядник також бере участь у дорожніх роботах. Це будівельна компанія «ТехноБудЦентр». Цього року вона вже подбала про створення понад 150 робочих місць, відкривши асфальтний завод. Цьогоріч на Тернопільщині повинні завершити поточний середній ремонт понад 162 кілометрів доріг загального користування державного значення.
Очільник області зауважує, що це найвищий показник за останнє десятиліття. Уже оновили трасу в селищах Вишнівець, Ланівці, на об’їзній міста Кременець. Тепер шляховики працюють на дорозі М-19 Доманове — Ковель — Чернівці — Тереблече, яка перетинає Тернопілля з півночі на південь. Це міжобласний коридор і значуща ділянка європейського автомаршруту. Тепер ладнають відрізок дороги, що веде до межі Чернівецької області.
Дороги місцевого значення та комунальної форми власності сполучають із державними автошляхами. Майже 75 кілометрів таких доріг мають намір оновити цього року на Тернопіллі. На їх будівництво та ремонт із державної скарбниці надійшло понад 470 мільйонів гривень.
Велика вода наробила неабиякої шкоди
Працювати в режимі надзвичайної ситуації місцеву владу змусила й велика вода. Тернопільщина ввійшла до п’ятірки областей Західної України, що зазнали збитків від негоди та повені. 24 населені пункти у трьох районах постраждали. Внаслідок стихійного лиха підтоплено 150 будівель, обласний дитячий комунальний санаторій у м. Заліщики, майже 950 гектарів сільськогосподарських угідь і 179 колодязів. Довелося навіть у кількох селах Монастириського району відселити з небезпечної зони понад 180 осіб.
На початку липня загальна сума збитків становила майже 60 мільйонів гривень. Мільйони потрібні на відновлення гідроспоруди на межі з Івано-Франківщиною і побудову дамби, щоб у подальшому про підтоплення не хвилювалися жителі села Вістря Монастириського району.
Володимир Труш розповідає, що, живучи та працюючи в режимі надзвичайних ситуацій, доводиться рішення приймати швидко, відповідно до обставин. Але намагається, щоб помилки, яких може припуститися, не впливали на подальше життя краян.