ПРОТЕСТИ
Учасники акції спротиву у США не збираються йти на поступки владі
Катерина КІНДРАСЬ,
для «Урядового кур’єра»,
Нью-Йорк
Минула субота видалася в Нью-Йорку такою, якою буває лише раз у 135 років, — несподівано випав сніг і температура впала до 30 градусів за Фаренгейтом. Одначе холоди, як очікував мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, не змусили учасників акції «Захопи Волл-стріт» зібрати свої «манатки» й очистити Зукоті-парк.
Допомагає середній клас
За день до негоди, яку прогнозували всі американські синоптики, в Зукоті-парку з’явилася рейдова бригада з 40 пожежників і конфіскувала всі балони з пропаном та генератори, за допомогою яких протестанти підігрівали їжу. «Безпека для нас понад усе», — прокоментував таке рішення Майкл Блумберг у суботньому радіозверненні до мешканців міста і сказав, що протести пора припиняти протестувальники, б’ють ночами в барабани й перетворили вулицю на туалет…
Наметове містечко, притрушене снігом, завмерло. Вітрові нічого не лишалося, як розгойдувати гасла, пришпилені до дерева: «Нас не злякає ніщо — ані сніг, ані ожеледиця, ані вітер і холод!» або «Не обов’язково бути бідним, щоб бути добрим, не обов’язково бути багатим, щоб бути поганим, але треба бути чесним, щоб мати право відстоювати свою правоту».
Інтернет-сайт зі збирання допомоги протестувальникам повідомив, що надійшло пожертв на суму $325 тис. «Жертвують переважно ті, хто заробляє $35—100 тис. на рік, середній клас», — підтвердив генеральний директор WePay Білл Клерико, оскільки останнім часом активно обговорюється версія фінансування кампанії відомим мільярдером і меценатом Джорджем Соросом, який публічно підтримав «Occupy Wall Street».
Вода стікає з тротуарів прямо в парк та підтоплює дно наметів. Джастін Робертс, недавній студент коледжу із сусіднього Нью-Джерсі, відрахований та поставлений на «колектор» за несплату коштів за навчання, каже, що добре було б мати надувні матраци, тоді б можна було в наметі ночувати, а так доведеться шукати нічліг.
Розділяй і владарюй
Багато хто з постійних мешканців парку розійшлися на вихідні по домівках знайомих і просто співчуваючих, які час від часу приходять сюди заради інтересу, аби подивитися, як розвиватимуться події далі. Минулого тижня в каліфорнійському Окленді поліція розігнала учасників руху «Захопи Волл-стріт» силою, одному демонстранту проламали череп. Ситуація ускладнилася тим, що потерпілий Скот Олсен виявився ветераном іракської війни. Не менш жорстоко обійшлася поліція і з учасниками акції «Захопи Портленд!» у штаті Орегон, де демонстранти відповіли на жорстокість поліції камінням. Зовсім як нещодавно у повсталому Єгипті. А влада тим часом вдається до перевірених часом методів «розділяй і владарюй». Вона, приміром, нацьковує нью-йоркських платників податків на сміливців, поширюючи інформацію, що на утримання поліцейських, які забезпечують порядок і безпеку протестувальників, з міського бюджету буцімто вже витрачено $3 млн.
Учасники руху несуть вахту в Зукоті-парку цілодобово. А це означає, що їх потрібно забезпечувати харчами, медикаментами та мінімальними зручностями. Охочих допомогти чимало. Вони приносять харчі, спальники, рукавиці, светри, ковдри, вітаміни, книжки... Для їхнього зберігання в Нижньому Мангетені організовано цілий склад, зафондований вчительською профспілковою федерацією.
«У наметове містечко ми доставляємо лише добовий запас харчів та речей першої необхідності, — розповідає Джастін, координатор цієї допомоги. — По-перше, має бути серйозний облік і порядок, а, по-друге, з’явилося чимало людей, які щоденно приходять у Зукоті-парк перекусити-підкріпитися».
Головне гасло
Здається, учасники акцій протесту нарешті визначилися з головним гаслом своєї боротьби: «Геть корпоративну владу!».
«Якщо називати речі своїми іменами, то ми живемо в корпоративній державі. У рамках американської політичної системи неможливо проголосувати всупереч банківському капіталу. Йому належать і засоби комунікацій. І працюють ці системи також в інтересах корпорацій, а не громадян. Якщо ми не заберемо владу в корпорацій, то на наших очах американське суспільство перетвориться на своєрідний неофеодалізм. Тому в даному випадку, це справді виступ 99% проти одного», — прокоментував ситуацію лауреат Пулітцерівської премії Кріс Геджес.
А відомий режисер-документаліст Майкл Мур, який взяв участь у мітингу протесту, організованому «Occupy Wall street» на Таймс-сквер у центрі Нью-Йорка, йде далі: «Кожен, хто прийшов сюди, представляє тисячі інших, яких тут немає. Сьогодні це відбувається по всьому світу. Ми по горло ситі злодіями, які крадуть наше майбутнє. Ці клептомани вкрали пенсії у наших батьків. У молодих вони крадуть гроші зі студентських кредитів. Це — злодії. І мало того, що їм місце у в’язниці, людям потрібно повернути гідне життя, гідну роботу, можливість навчатися».
А тим часом, соціологічне опитування, проведене телекомпанією NBC та газетою Wall Street Journal, з’ясувало, що 37% американців підтримують рух «Occupy Wall Street», 18% виступають проти, 25% — не мають однозначної відповіді і кожен п’ятий респондент нічого не знає про цей рух.
Зрозуміти цю статистику допомагає і щойно опублікований бюджетним управлінням Конгресу звіт, за яким кредитні борги студентів за навчання у масштабах країни наближаються до трильйона(!) доларів, рівень безробіття сягає майже 10% і лише 1% найбагатших американців за останні 30 років більше ніж удвічі збільшив свою частку в національному доході країни. Тож демонстранти з «Occupy Wall Street» мають рацію, коли кажуть: «Нас — 99 відсотків, якому протистоїть один. Але який!».