Минулого тижня український фондовий ринок ожив. Але не завдяки активній торгівлі цінними паперами, а через пристрасті, що вирували навколо ПАТ «Українська біржа» (УБ) щодо позбавлення її наприкінці листопада ліцензії. Підстава для цього — контроль над діяльністю УБ осіб держави-агресора — 22,44% її акцій належать «Московській біржі ММВБ-РТС» (РФ), 20,64% — «Українському біржовому холдингу», 100-відсотковий акціонер якого — «Московська біржа ММВБ-РТС».
Театр одного актора
Подальша ситуація навколо УБ схожа на театральне дійство. 16 листопада дві українські компанії — інвестиційна група (ІГ) «Універ» та інвестиційна компанія (ІК) «Драгон Капітал» ЧЕРЕЗ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНЕ ПІДПРИЄМСТВО,ПІДКОНТРОЛЬНЕ ЇМ, підписали з «Московською біржею ММВБ-РТС» угоду щодо придбання ними 43% її акцій (ІГ «Універ» 23%, а «Драгон капітал» — 20%).«Ця угода — не комерційний проект. Наша мета — зберегти одного із провідних організаторів торгівлі на українському фондовому ринку», — прокоментували цю подію в «Драгон Капітал». А через кілька годин оголосили про… припинення участі ІК у придбанні акцій біржі.
Це мотивували поданням у засобах масової інформації викривленої інформації щодо участі «Драгон Капітал» у придбанні акцій УБ, а також тим, що учасники ринку неоднозначно сприймають таку угоду.
А Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) позбавила УБ ліцензії. Одна з неофіційних версій, чому «Драгон Капітал» «зістрибнув» з теми купівлі ПАТ «Українська біржа», — намагання компанії не ризикувати публічним скандалом з корупції та інсайду в справі навколо позбавлення ліцензії конкурента УБ — біржі ПФТС. Симпатиком УБ вважають одного із членів НКЦПФР — колишнього співробітника «Драгон Капітал», а причиною відкликання ліцензії у ПФТС називають намагання регулятора залишити на біржовому ринку лише одного гравця — УБ. Так як «Драгон Капітал» нещодавно залучив до свого інвестфонду гроші американського бізнесмена Джорджа Сороса, можливо, його умовою було припинення будь-яких сумнівних операцій.
Цікаво, що ліцензію ПФТС регулятор анулював через участь у її капіталі росіян ще 7 жовтня, тоді як УБ дали відстрочку на зміну власника. При цьому підстави для позбавлення ліцензій УБ та ПФТС (її акціонери — також МБ) були абсолютно ідентичними (по два покупці на частку агресора).
Тим часом ПФТС оскаржила рішення НКЦПФР в адміністративному суді, оскільки, на її думку, у прийнятті рішень про анулювання ліцензій першої та УБ комісія керувалася принципом вибірковості. А в групі компаній ICU (один із претендентів на придбання пакета акцій ПФТС) заявили, що рішення регулятора позбавляє ICU можливості завершити процес купівлі-продажу, а ПФТС без ліцензії втрачає інвестпривабливість.
Ситуацією, що склалася на біржовому ринку України, занепокоєна Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ). В її заяві йдеться: «Позбавлення ліцензій двох провідних біржових майданчиків — ПФТС та УБ, у прозорості яких регулятор ще донедавна запевняв учасників українського фондового ринку, виглядає дивним і викликає сумніви щодо перспектив розвитку в Україні цивілізованого ринку цінних паперів. Непрозорість і спонтанність дій НКЦПФР дезорієнтує весь український фондовий ринок і не сприяє поліпшенню інвестиційного клімату в країні. УАІБ закликає регулятора до зважених підходів та обдуманих кроків у реформуванні вітчизняного ринку цінних паперів».
Залишиться тільки один…
Фондових бірж у нашій країні, як жартують учасники ринку, нині більше, ніж ліквідних цінних паперів, — 10. Цього року їх коло почало звужуватися. НКЦПФР 1 жовтня анулювала ліцензію Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ). Але на початку листопада Окружний адміністративний суд Києва своєю постановою визнав неправомірним і скасував це рішення. Комісія має намір оскаржити в апеляційній інстанції цю постанову суду. На шлях судової війни стали ПФТС та УБ.
«Ще майже два місяці «Українська біржа» може працювати у штатному режимі. За цей час треба або викупити пакет у росіян, або біржа остаточно втратить ліцензію. Оцінюю вірогідність позитивного врегулювання ситуації в понад 50%. Це пов’язано насамперед із тим, що гравці українського ринку зацікавлені викупити її частку», — зауважує генеральний директор ІК Concorde Capital, голова біржової ради «Українська біржа» Ігор Мазепа.
В УАІБ шанси на позитивне врегулювання ситуації навколо УБ оцінюють у 75% (ІГ підписала попередній договір), а щодо ПФТС — у 45% (ICU оголосила про втрату інтересу, а інший покупець викликає сумніви щодо прозорості).
«Ідеї централізації біржового ринку панують у концепції подальшого розвитку фондового ринку нинішнього керівництва НКЦПФР. Зацікавленість у централізації та у встановленні контролю посилюється ініціативами значного розширення фінансових інструментів та ринків (зокрема товарних — агропродукції, енергоносіїв тощо), які можна залучити на біржу», — зазначає глава УАІБ Дмитро Леонов.
На його думку, нині застосовують адміністративні методи, зокрема скасування ліцензій рішеннями НКЦПФР для частини бірж, які мали певні ресурси в подальшій боротьбі за центральне місце на ринку (ПФТС та УМВБ). Їхній непевний статус позбавляє конкурентних переваг у боротьбі за місце на ринку на період судового розгляду питань про позбавлення їх ліцензій.
А нещодавно обговорення ідеї консолідації біржового ринку України УБ та ПФТС ініціювала біржа «Перспектива», яка третій рік поспіль є лідером за обсягом торгів в Україні. Вона пропонує всім учасникам національного фінансового ринку розглянути можливість участі в її капіталі.
Тож боротьба за біржовий простір лише почалася. Офіційні формальні учасники перегонів відомі, проте кінцеві бенефіціари-контролери бірж будуть з’ясовані лише за підсумками боротьби. Але регулятор має опікуватися тим, щоб ця боротьба була прозорою, навіть коли йдеться про застосування санкцій до власників бізнесу з російським капіталом. Інакше подальше реформування фондового ринку буде загальмовано.
КОМПЕТЕНТНО
Юрій ПРОЗОРОВ,
президент Українського товариства фінансових аналітиків:
— У результаті зачистки біржового простору країни, можливо, буде створено одну біржу або регульований оператор на ринку капіталу, який працюватиме за системою, схожою на польську, так званий біржовий холдинг (на базі однієї біржі. — «УК»). Це ще один крок до створення інфраструктури за іншими правилами.
Якщо регулятор пішов на зачистку ринку, він діятиме жорстко і навряд чи змінить курс. Якщо будуть рішення судів, то, можливо, верховенство права переможе.
Слід врахувати, що на фінансовому ринку угоди не завжди доводять до кінця. Наприклад, у 2012 році Єврокомісія заборонила злиття німецької та нью-йоркської фондових бірж для створення найбільшої у світі біржі. Ліцензії у них не відкликали, але створенню мега-регулятора запобігли завдяки антимонопольному законодавству. Хоч обидва контрагенти підписали меморандум та готовність до угоди, яка потім не відбулася. Це бізнес...
Павло ЛУКОМСЬКИЙ,
юрист, партнер фірми «Салком»:
— Фондові біржі — дуже специфічний суб’єкт фондового ринку, який утворюють не менш ніж 20 його профучасників, і дуже цікаво, що він не може розподіляти отриманий прибуток між ними. Проте існування 10 фондових бірж в Україні свідчить про те, що зацікавленість у цій діяльності є. У створенні УБ були зацікавлені не тільки російський інвестор, а й великі українські компанії. Чи консультувалися з ними, приймаючи рішення про відкликання ліцензії? Чи готовий ринок змінити фондовий майданчик, а інша біржа — зайняти вакантне місце, отримавши довіру ринку?
Врегулювання цієї ситуації позасудовим шляхом вважається доцільнішим. Щодо перспектив судового розгляду, то регулятор вчинив так, як прописано в законі, який не надавав йому права чинити по-іншому. Очевидні процедурні порушення під час прийняття цих рішень, звісно, можуть стати підставою для їх скасування. Можливе подальше укладення угод із придбання акцій УБ та ПФТС для суду навряд чи буде достатнім аргументом, оскільки він оцінюватиме правові підстави, що існували на момент прийняття рішення регулятором, коли таких угод не існувало. У цій ситуації позиція регулятора та його бачення щодо функціонування фондових бірж в Україні відіграватиме вирішальну роль.