25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
Міністр юстиції Денис Малюська із цього приводу сказав: «Притягнення росії до відповідальності за воєнні злочини — складний і тривалий процес. Однак це завдання, яке необхідно виконати, щоб досягнути справедливості для постраждалих і запобігти майбутнім порушенням прав людини. Тільки спільними зусиллями ми здатні здобути перемогу в юридичній площині, щоб рф та її керівництво відповіли за скоєні злочини».
«Саме справа про порушення росією прав людини у Криму стала першим позовом України, з якого розпочалася історія міждержавних справ проти росії в ЄСПЛ. У січні 2021 року рішенням щодо прийнятності в цій справі ЄСПЛ відкинув версію росії про «волевиявлення» та «законне приєднання Криму до складу рф». Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець десятирічні розповіді росії, що права людини у Криму не порушують», — зазначила уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.
У рішенні ЄСПЛ вказав, що уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні й систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав і свобод, котрі захищають Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї. Зокрема у зв’язку з основними скаргами уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою: насильницькі зникнення та брак ефективного розслідування в цьому зв’язку (стаття 2); жорстоке поводження (стаття 3) та незаконні затримання (стаття 5); поширення законодавства російської федерації на територію Криму, внаслідок чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можна вважати такими, що встановлені законом (стаття 6); незаконне автоматичне нав’язування російського громадянства (стаття 8); незаконні обшуки приватної власності (стаття 8); утиски, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9); припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10); заборона публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11); експропріація майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 першого протоколу до конвенції); заборона української мови у школах та переслідування українськомовних дітей у школі (стаття 2 першого протоколу до конвенції); обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим і материковою частиною України внаслідок фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон між росією та Україною (стаття 2 протоколу №4 до конвенції); переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 конвенції та зі статтею 2 протоколу №4 до конвенції).
Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф відповідальний за порушення прав українських політичних в’язнів — осіб, яких переслідували та досі переслідують в рф за їхню проукраїнську позицію та дії на тимчасово окупованих росією територіях України і на території рф.
Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою №20958/14, визнавши її частково прийнятною, і ухвалив рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою №20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою №38334/18 щодо політичних в’язнів.
У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, і визнав прийнятними скарги уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, які гарантують Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї, й перейшов до розгляду їх по суті.
13.12.2023 в Європейському суді з прав людини у Страсбурзі (Французька Республіка) відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №20958/14 та №38334/18, де делегація України представила позицію уряду України.
Джерело: Мін’юст