Два попередні роки Україна збирала рекордні врожаї: 83,4 мільйона тонн зернових та олійних 2020-го та 108,9 мільйона тонн — 2021-го. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України наша держава  мала змогу експортувати понад 7 мільйонів тонн збіжжя та майже мільйон тонн олії щомісяця.

Однак війна, яка спричинила порушення логістичних ланцюгів, блокування портів, захоплення значного відсотка території України, кардинально обмежила наші експортні можливості.

«Урядовий кур’єр» всебічно аналізує питання вітчизняного експорту сільськогосподарської та продовольчої продукції в умовах війни.

Головними імпортерами стали найближчі сусіди

За даними Державної митної служби, у січні—серпні 2022 року експорт України агропродовольчої продукції дорівнював 13,56 мільярда доларів. Цього року фіксують зниження експорту на 1,58 мільярда доларів порівняно з аналогічним періодом 2021-го. Частка агропродовольчої продукції в загальному експорті становить близько 47%.

За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академіка НААН Миколи Пугачова, українську сільськогосподарську продукцію реалізують переважно у країни Європейського Союзу — на суму 7 мільярдів доларів, Азії — 4,4  мільярда  доларів, Африки — 1,1 мільярда доларів та СНД — 534 мільйони доларів. 

«Цього року ЄС випередив Азію в географічній структурі закупівель вітчизняного продовольства, ставши єдиним регіоном, експорт до якого зростає.

За вісім місяців 2022 року змінився перелік головних країн-покупців агропродовольчої продукції з України, який очолили наші європейські сусіди  Польща і Румунія. Значні за вартістю поставки здійснено в Туреччину, Китай, Нідерланди, Іспанію, Болгарію, Єгипет, Індію та Угорщину. У підсумку на них припало майже 63% вартості нашого аграрного експорту», — зазначає він.

«Унаслідок вжитих заходів вдалося стабілізувати ситуацію, проте в багатьох напрямах показників довоєнного часу не досягнуто. Є тенденція до поліпшення загальної ситуації з експортом. За інформацією Міністерства економіки України, показники експорту порівняно з вереснем 2021 року вартості та обсягів скоротилися на 35%. Однак обсяг українського експорту у вересні на 23% більший, ніж у серпні», — підсумовує заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова. За її словами, у вересні було експортовано продукцію, вартість якої становить 4,1 мільярда доларів, а в серпні ці цифри становили 3,4 мільярда доларів. Це найвищий результат з початку війни. Обсяг українського експорту збільшився і в кількісному еквіваленті: у серпні становив 7,29 мільйона тонн, у вересні — 9,66 мільйона тонн.

Проблема — зберігання зерна

Цьогорічний експорт зерна й олії відбувається в умовах війни.  Українські морські порти було заблоковано до серпня, коли відкрито зерновий коридор. Тож за вісім місяців 2022 року експорт українських зернових культур зменшився порівняно з торішніми обсягами на 25% і становив 20,2 мільйона тонн.

«За аналізований період основними експортними культурами у групі зернових традиційно стали кукурудза — 15,1 мільйона тонн і пшениця — 4,1 мільйона тонн. Фіксують зниження виручки від зовнішнього продажу збіжжя. Географія експорту залишається незмінною, охоплюючи переважно Азію, Євросоюз та Африку, хоч більший акцент роблять саме на європейські країни», — зазначає Микола Пугачов.

Головна проблема полягає в тому, що немає ємностей для зберігання зібраного врожаю. Це істотно впливає на посівну та показники експорту наступного року. 

«Урегулювання цієї ситуації — використання тимчасових засобів зберігання зернових — мішків та рукавів (у них можна вантажити до 200 тонн зернових та класти просто на полі) і тимчасових силосів. Ще одним із варіантів дій може бути переробка агрокультур на готові продукти, наприклад, зерна — на борошно та макарони, кукурудзи — на крохмаль та амінокислоти», — розмірковує Вікторія Тютюнникова.

Українське зерно купують переважно Китай, Румунія, Туреччина, Єгипет, Іспанія, Польща, Нідерланди, Іран та Угорщина, які разом мають майже 70% у вартості експорту.

Як зазначають в Інституті аграрної економіки, вперше за останні роки Індія, яка традиційно виступала найбільшим імпортером жирів і олій українського виробництва, поступилася Польщі, яка має частку 14,5%.

М’ясні та молочні вироби вивозимо непогано

У вересні цього року дохід від експорту молочних продуктів набував рекордних значень. Загалом було експортовано продукції на суму 35,9 мільйона доларів, що  на 9,2% більше, ніж у липні, і на 145% більше, ніж торік.

Найбільший попит має сухе молоко — 4,9 тисячі тонн (+51% порівняно із серпнем) на суму 15,8 мільойна доларів (+39,8%). Обсяги продажу масла у вересні зменшилися на 8,25% в натуральному виразі — до 1,96 тисячі тонн, і в грошовому на 5,7% — до 11,3 мільйона доларів.

Експорт молока та незбираних вершків у вересні зменшився більш ніж на чверть — 2,65 тисячі тонн (-25,7%) на суму 1,37 мільйона доларів (-28,14%). Експорт цих продуктів теж має найбільшу популярність на території держав, що входять у ЄС.

«Попри війну триває експорт м’яса. Наприклад, до держав-членів ЄС за дев’ять місяців року було експортовано 305,6 тисячі тонн курятини, що лише на 8% менше, ніж торік. Найбільші країни-імпортери: Нідерланди — 5918 тонн, Молдова — 1643 тонни, Словаччина — 3394 тонни, Туреччина — 3461 тонна. Україна може збільшити обсяги експорту продукції у Велику Британію через пташиний грип, на який хворіють там», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Допомога дружніх країн

У надзвичайно складних умовах функціонування агропродовольчого сектору України підтримка наших партнерів має неабияке значення. Після початку повномасштабної війни багато країн надавали нам допомогу не лише у вигляді фінансових ресурсів та постачання армії, а й здійснюючи практичні кроки, які сприяють стабілізації аграрного експорту.

«Наприкінці квітня цього року Велика Британія першою скасувала мита і квоти на всі товари, що надходять з України. На початку травня всі мита на нашу продукцію терміном на рік скасувала Канада. Із 4 червня 2022-го на рік усі мита і збори на будь-яку продукцію з України зняв Європейський Союз. Тож для вітчизняного агробізнесу значно полегшено доступ до перспективних закордонних ринків і лібералізовано умови експорту», — зазначає Микола Пугачов.

Варто виокремити співпрацю України з Польщею. Навесні сторони підписали меморандум про посилення співпраці в залізничній галузі, в межах якого буде створено спільне логістичне підприємство. Основною його метою стане збільшення обсягів українського експорту залізницею в Європу та інші регіони світу за рахунок європейського транзиту.

Безсумнівно, зернові коридори дуже важливі не лише для України, а й для держав Африки, Азії та Близького Сходу, оскільки саме вони найбільші імпортери нашої пшениці. Припинення постачання цієї продукції до них могло загрожувати голодом.

Певні кроки для просування українського експорту робить ЄС. Після початку воєнних дій на території України він тимчасово скасував імпортні мита та квоти на українську продукцію. За словами Вікторії Тютюнникової, не слід забувати, що на початку жовтня було введено так званий митний безвіз. Завдяки цим заходам європейський ринок став відкритішим для українських товарів.

ВАЖЛИВО

Маємо вдосталь для власних потреб

У нашій державі достатньо зерна, щоб задовольнити власні потреби та допомогти іншим. Про це у Брюсселі на прес-конференції за підсумками зустрічі Ради міністрів ЄС із сільського господарства та рибальства заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«В Україні достатньо пшениці для того, щоб забезпечити внутрішні потреби. Вона зараз найдешевша у світі тут, усередині країни. У нас у запасі понад 20 мільйонів тонн, з яких експортувати треба понад 70%», –– сказав міністр.

А заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич в ефірі телемарафону наголосив, що внутрішня продовольча безпека України повністю забезпечена, дефіциту продовольства не очікується. «У нас буде вдосталь соняшникової олії, цукру та яєць, підстав для суттєвого здорожчання цих продуктів немає. Навпаки –– у листопаді українці побачать певну стабілізацію продовольчих цін», –– запевнив він.