"Активний рух євроінтеграційним шляхом "

сьогодні

Прем’єр­міністр Юлія Свириденко на засіданні керівного комітету Української платформи донорів представила партнерам головні пріоритети щодо зміцнення стійкості та відновлення.

«Номер один — це енергетика. Завдяки підтримці партнерів ми пройшли найважчу зиму з постійними російськими обстрілами нашої інфраструктури. Ми отримали понад 600 мільйонів євро внесків до Фонду підтримки енергетики України цього опалювального сезону, і ця підтримка допомогла забезпечити резерви обладнання та швидкі ремонти після російських атак», — повідомила Прем’єр­міністр.

Також представлено комплексні плани забезпечення енергетичної стійкості регіонів на наступні опалювальні сезони загальною вартістю 5,4 млрд євро. Фінансування частково буде забезпечено за рахунок державного та місцевих бюджетів. З огляду на серйозні виклики, з якими стикається держава в умовах війни, а також широкі потреби у фінансуванні різних напрямів уряд України розраховує на істотну підтримку міжнародних партнерів і донорів у покритті відповідної потреби — і через фінансові внески, і шляхом постачання необхідного обладнання.

«Навіть в умовах викликів для нашого виживання Україна стабільно й активно рухається євроінтеграційним шляхом. Працюємо над тим, щоб закрити всі переговорні кластери цього року. Відповідно до головних принципів ЄС, реформ та верховенства права ми забезпечимо виконання всіх вимог для відкриття кластерів та продовження переговорів про вступ у 2026 році», — наголосила Юлія Свириденко.

Керівниця уряду подякувала всім, хто продовжує підтримувати Україну, і зауважила, що це допомагає зберігати стабільність і рухатися вперед навіть у найскладніші часи.

У заході взяли участь генеральний директор Генерального директорату з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST) Герт­Ян Коопман від Європейської комісії, представники уряду України, а також понад 100 представників країн­учасників платформи, Європейської комісії та міжнародних фінансових організацій.

Збереження фінансової стабільності

На засіданні співголова Української платформи донорів, міністр фінансів Сергій Марченко подякував партнерам за підтримку.

«2025 року Україна одержала 52,4 мільярда доларів США прямої бюджетної підтримки. Ці кошти дали змогу повністю забезпечити головні соціально­гуманітарні видатки. Я щиро дякую всім партнерам за ефективну співпрацю, що сприяла збереженню фінансової стабільності держави. 2026 року державний бюджет залишається під тиском значних витрат на оборону та відновлення. Ми вже маємо досягнення у мобілізації необхідних ресурсів. У перші місяці 2026 року залучено 5,5 мільярда доларів США зокрема через механізм ERA та за підтримки МВФ, Світового банку, Японії».

Віцепрем’єр­міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у виступі наголосив: «росія щодня тестує нашу витривалість ударами по цивільній інфраструктурі та логістиці. Але питання вже не в тому, чи буде нова атака, — питання в тому, чи готові ми до будь­якого сценарію. Ми вже перейшли від реагування до системної стійкості: формуємо рішення знизу вгору, інтегруємо їх у національну рамку та інвестуємо в захист, розподілену генерацію і резервні системи. Україна тримається і відновлюється навіть під ударами. Разом із партнерами ми здатні не лише вистояти, а й побудувати сильнішу, більш стійку країну», — зазначив він.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев нагадав, що до кінця 2027 року Україна має завершити основні реформи, необхідні для вступу в ЄС.

«Ми вже маємо прогрес: виконали більше половини кроків Плану України для Ukraine Facility. Наш пріоритет — боротьба з корупцією. Також ми системно впроваджуємо корпоративне управління на держпідприємствах: через відкриті конкурси вже призначено наглядові ради в Енергоатомі та Нафтогазі. Паралельно триває судова реформа, оновлюються підходи до управління державними фінансами та інвестиціями, розроблено новий Трудовий кодекс»,— розповів міністр.

Відновлення та людський капітал 

Цього року учасники вперше провели окреме обговорення, присвячене соціальному відновленню України. Ішлося про те, як міжнародні партнери можуть сприяти подоланню викликів на ринку праці, зміцненню соціальних послуг і підтримці громад, які найбільше постраждали від війни.

У виступі міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін підкреслив, що соціальний вимір має бути повністю інтегрований у план відновлення України із самого початку. Адже відновлення — це не лише про інфраструктуру, а й про створення умов для людей жити, працювати і будувати сім’ї в Україні.

«Соціальне відновлення слід розглядати не як паралельний напрям, а як головну складову загальної стратегії відновлення України. Ми рухаємося до підходу, де соціальна політика — це не витрати, а інвестиція в людський капітал. Ідеться про перехід від підтримки за статусом до підтримки за потребами, від окремих виплат до комплексних пакетів підтримки з фокусом на послугах, а також про інвестиції в раннє виявлення та запобігання вразливості», — зазначив Денис Улютін.

Міністр наголосив на необхідності ухвалення системних рішень для ефективності соціальної політики. Зокрема йдеться про чітке визначення державних гарантій та їхню фінансову спроможність, перехід до більш цільової підтримки, а також уникнення фрагментації системи соціального захисту між вразливими групами.

Окрему увагу приділили ролі ветеранів у відновленні України. Очільниця Мінветеранів Наталія Калмикова наголосила, що інтеграція ветеранів у цивільне життя — основний елемент економічної й безпекової стійкості держави. Вона поділилася історією молодого ветерана, який, попри важке поранення і майже повну паралізацію, прагне знайти роботу. Завдяки співпраці з ІТ­компанією EPAM на нього вже чекає робоче місце після навчання. Цей випадок, за словами, Наталії Калмикової, демонструє головне — мотивацію ветеранів і необхідність створення умов для їхньої самореалізації. Вона нагадала, що уряд затвердив Державну цільову програму «Ветеран.Робота» на 2026—2027 роки. Її мета — створення ефективної системи підтримки працевлаштування, перекваліфікації та розвитку кар’єрних можливостей для тих, хто повертається до цивільного життя після служби. Втілення програми сприятиме зміцненню економічної незалежності ветеранів і ветеранок та стійкості громад та країни загалом.

Міністр закликала партнерів долучитися до створення мультидонорського фонду підтримки ветеранської політики. Такий інструмент дасть змогу ефективніше координувати міжнародну допомогу та масштабувати ініціативи з реінтеграції ветеранів і ветеранок.

Залучення бізнесу і громадянського суспільства

У межах засідання керівного комітету платформи відбулася окрема сесія з консультативною радою бізнесу (Business Advisory Council), присвячена мобілізації приватного капіталу для відновлення та відбудови України, і робоча зустріч з лідерами провідних українських компаній. Міжнародні партнери провели дискусію із представниками громадянського суспільства, присвячену соціальним аспектам відновлення України.

Наступне засідання керівного комітету відбудеться на полях URC 2026 у червні у Гданську.

Захід проведено за підтримки секретаріату Української платформи донорів. Офіс відновлення та реформ КМУ виконує функції Київського офісу секретаріату Української платформи донорів.

Українську платформу донорів було створено для координації міжнародної допомоги та забезпечення нагальних потреб і довгострокового відновлення України. Вона об’єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, сім учасників, серед яких міжнародні фінансові організації та ОЕСР.

Керівний комітет платформи складається з вищих посадових осіб з України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях керівного комітету Української платформи донорів як активні учасники.

Постійні члени — Україна та країни G7 (Канада, Франція, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз). Наразі є шість тимчасових членів: Данія, Республіка Корея (Південна Корея), Нідерланди, Норвегія, Польща та Швеція. Десять країн, що мають статус спостерігачів: Австрія, Бельгія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Латвія, Литва, Люксембург, Фінляндія та Швейцарія.

Джерела:
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності
Міністерство у справах ветеранів



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua