ЗAХOПЛЕННЯ
Луганчанин Микола Удовиченко зібрав найбільшу в Україні колекцію зубів доісторичних акул
З одного боку, акулячий зуб настільки гострий, що ним можна різати папір. З другого, колекція акулячих зубів, зібрана доцентом Луганського національного університету Миколою Удовиченком, має практичне значення для геології і картографії.
"За допомогою акул визначається вік порід, коли вони сформувалися. Це допомагає геологам у практичній роботі, в тому числі при складанні мап", - підкреслює Микола Іванович.
Палеонтологією він захоплюється з дитинства. А коли брат приніс із кар'єру кілька акулячих зубів, започаткував власну колекцію, яка тепер нараховує майже 200 тисяч екземплярів. Вона зберігається у власному будинку - для цього довелося відвести окрему кімнату. За словами Миколи Удовиченка, є великі екземпляри, які були, наприклад, у мегалодона й прадавніх китових акул - їхні зуби сягають у довжину до 15 см, але тоді жили й акули, які за розмірами більше нагадували сучасний оселедець. З ними найбільший клопіт, бо їхні зуби без лупи не побачиш - вони менше міліметра, тому в сірниковій коробці може вміститися кілька сотень екземплярів.
Середній вік експонатів колекції Удовиченка сягає 30-70 млн років. Колекціонер зізнається: у гонитві за рідкісними екземплярами довелося поїздити не тільки по Україні, а й по багатьох зарубіжних країнах. У Західному Казахстані побував уже п'ять разів, та Микола Іванович мріє туди поїхати знову.
Чим цікавий півострів Мангишлак? Це дуже багате місце для дослідника. Чого варта хоча б западина Карагіє - одна з найглибших у світі! Звідти вітром постійно видуваються породи, і разом з ними на поверхні з'являються зуби акул, наче гриби після дощу.
Фахівців з вивчення риби родини акулячих у світі одиниці, хоч останки цієї риби - невичерпне джерело відкриттів про доісторичні часи. В Україні й зовсім один - луганчанин Микола Удовиченко. Він - автор 45 наукових публікацій, відомих у тому числі за рубежем.
Тим часом раніше на Донбасі було з десяток фахівців-палеонтологів, існувало Донбаське палеонтологічне відділення. Щоправда, днями має захистити кандидатську дисертацію в Києві один з його учнів. Другий ентузіаст проживає в Новопсковському районі Луганщини й уже відкрив для свого вчителя унікальну ділянку неподалік села Новобіле. Він поки що сам проводить розкопки. За словами М. Удовиченка, "уже є цікаві знахідки - викопано значну кількість залишків птахів, прадавніх черепах, знайдено фрагмент щелепи крокодила. Цю місцину слід вважати найбагатшою за різноманітністю хребетних в Україні".
"Я частіше працював у Середній Азії й Криму. Але тепер, напевно, треба приділити увагу Луганщині, - зізнається Микола Іванович. - Гадаю, згодом наше Донбаське палеонтологічне відділення відродиться - підростає талановита молодь".