Посол Бразилії в Україні
Антоніо Фернандо КРУЗ-ДЕ-МЕЛЛО
— Пане посол, будь ласка, бодай коротко охарактеризуйте Алкантару.
— Пусковий центр для запуску ракет-носіїв важкого класу розташований у малонаселеній місцевості на північному сході країни неподалік міста Сан Луїс (столиці штату Мараньяно). Там ідеальні географічні можливості: скажімо, близькість до екватора дає змогу заощаджувати 25% палива порівняно із запуском ракет із мису Канаверел (Флорида, США) та виводити супутники на екваторіальну орбіту. Тобто можна запускати в космос більші за вагою об’єкти з меншими енергетичними затратами.
Відповідно до розподілу обов’язків у спільному бінаціональному підприємстві Бразилія відповідає за створення загальної інфраструктури наземного комплексу (центр управління польотом, командний пункт, внутрішні дороги та комунікації, водо- й електропостачання, аеродром, морський порт на узбережжі Атлантики).
— Що вже зроблено на космодромі?
— До складу наземного комплексу «Циклон-4» входять стартовий і технічний майданчики із групою будівель, в яких розміщується технологічне обладнання для підготовки та пуску ракети-носія, запуску космічних апаратів. Уже майже завершено спорудження об’єктів промислової зони та будівельного містечка, зводять об’єкти, які належать до наземного комплексу.
Загалом роботи йдуть за графіком, і ми сподіваємося, що на початку наступного року буде здійснено перший комерційний запуск ракети-носія. Таке бажання висловила президент нашої країни Ділма Руссефф. Нещодавно вона прийняла рішення про розширення вдвічі з бразильської сторони статутної частки капіталу бінаціонального підприємства. До такого кроку вдався й український уряд.
— Які перспективи для обох країн відкриє успішний пуск ракети?
— Україна та Бразилія матимуть у своїх руках потужний комерційний інструмент у космічній галузі. По-перше, це космодром поблизу екватора, тобто надзвичайно вигідна точка старту ракет-носіїв. По-друге, це висока надійність української ракети. Бразилія мала великий вибір серед країн-розробників, але зупинилася саме на «Циклоні-4», бо на час підписання Договору про співпрацю в космосі вже було здійснено 37 запусків «Циклона-2» і «Циклона-3», які є прототипами «Циклона-4». За їхньою допомогою на орбіту було успішно виведено 95 космічних апаратів!
У результаті нинішньої співпраці закріпиться роль України як космічної держави на світовій арені, Бразилія ж завдяки проекту зможе увійти до елітного клубу космічних держав. Загалом це сприятиме підвищенню міжнародного іміджу обох країн як надійних партнерів з розвиненими сучасними технологіями.
Із космодрому Алкантара заплановано запуски шести ракет-носіїв «Циклон-4», після того передбачається будівництво нової ракети «Циклон-5», у розробці якої вже братиме активну участь і Бразилія.
Отже, цей проект розрахований на тривалий період, він, можна сказати, об’єднує наші країни назавжди. Він відкриває неабиякий спектр можливостей для подальшої співпраці не лише в технологічній, а й в інших сферах. Спільними розробками зможуть користуватися працівники багатьох галузей, наприклад, обох флагманів авіаційної промисловості — бразильської «Embraer»та української імені О. Антонова. Широкий простір відкривається для дослідницьких робіт в університетах, наукових центрах, лабораторіях.
— Пане посол, реалізуючи будь-який великий проект, не обходиться без проблем…
— Були вони і в нашій загальній справі, і це цілком природно. Надто на початковій стадії. Тепер можу з упевненістю сказати, що проект не пробуксовуватиме. Він дійшов до точки неповернення, і ніщо вже не зможе його зупинити.
Днями до Києва із Ріо-де-Жанейро прилітає солідна делегація керівників і спеціалістів Космічної агенції Бразилії, космодрому Алкантара, міністерств і відомств на чолі з міністром науки, технології та інновацій. Високий рівень її ще раз підкреслює, якого значення надає Бразилія спільному проекту. Мета візиту? Участь у засіданні ради бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс». Буде всебічно проаналізовано хід виконання амбітного проекту, накреслено завдання на близьку й далеку перспективу. Про підсумки двосторонньої зустрічі обов’язково проінформуємо читачів «Урядового кур’єра». Насамкінець скажу, що українсько-бразильський проект у космічній сфері — це локомотив співпраці між нашими країнами.
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Антоніо Фернандо КРУЗ-ДЕ-МЕЛЛО. Народився в м. Ріо-де-Жанейро 9 жовтня 1949 року. 1973-го закінчив Федеральний університет Флуміненсе (факультет права) та Дипломатичну академію Ріо Бранко. З 1974 р. працював на різних посадах у міністерстві закордонних справ Бразилії, на дипломатичній роботі в низці країн, а також керівником департаменту міжнародних зв’язків міністерства навколишнього середовища Бразилії (1997—1998).
З 2009 року — посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні.