Про це заявив заступник міністра агарної політики Володимир Лапа. «Ми не очікуємо недосіву, який перевищував би 3—5%. Та й то це через анексію Криму і окупацію територій у Донецькій і Луганській областях», — спрогнозував він. І додав, що цього року комплекс весняно-польових робіт подорожчав до 66,5 мільярда гривень, або на 65% проти минулого року. При цьому дефіцит ресурсів на посівну оцінено у 12 мільярдів, проти шести торік.
У більшості аграріїв бракує власних фінансів, тому вони можуть залучати як товарні кредити, так і надто дорогі банківські, інші фінінструменти. Але якщо їх не знайдуть, то економитимуть на всьому, частково переходитимуть на менш затратні культури.
У тому, що ризиків для зриву посівної немає, впевнений і директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький: «Ніхто з аграріїв не налаштований виходити з бізнесу і не сіяти. Зараз кожен індивідуально шукає рішення щодо покриття дефіциту фінансів з банками, кредиторами. План посівів компанії виконають на 95—100%. Та витрати на гектар зростуть на 100 доларів — до 600—700. Брак ресурсів призведе до переходу на екстенсивне вирощування в деяких регіонах. А з огляду на те, що й торік було зменшено внесення добрив на 25—30%, то скорочення на 35—40% цього сезону може призвести до зменшення валового виробництва зернових на рівні 10 мільйонів тонн за рік. Це призупинить зростання показників аграрної галузі, яка останні 3—4 роки постійно і динамічно розвивалась». Експерт додає, що у 2015-му агробізнес через фінансовий голод може залишити не більше 5—7% компаній, що значно менше, ніж у посткризовий 2009-й. Адже в агросекторі небагато людей, які прийшли, щоб швидко розкрутити і продати бізнес.
А ТИМ ЧАСОМ
Вартісну посівну перекладуть на плечі споживача?
На Вінниччині, з її потужним аграрним сектором, ще завчасно говорити, яким буде результат, проте підстави для оптимізму є. Так, 94% посівів озимини у доброму і задовільному стані. На всій площі їх належно підживили, а дощі поправили слабкі й зріджені сходи. Для проведення весняно-польової кампанії область забезпечена на 106% мінеральними добривами, повністю якісним насінням ранньої групи ярих зернових і зернобобових, на 90% — пальним, на весняно-літній період — на 80% пестицидами. Достатньо й техніки.
Частина аграріїв позичила гроші та сподівається на відшкодування за кредитними ставками, хоча розмір допомоги держави залежатиме від можливостей. Утім в області фінансова ситуація обнадійлива: із 4,6 мільярда гривень, які потрібні на проведення весняно-польових робіт, приблизно 4,1 мільярда — власні кошти господарств. Тож, як зауважив директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Микола Неїлик, посіють вчасно і доглянуть.
Інша річ, скільки коштуватиме продукція з нового врожаю, адже порівняно з минулим роком витрати на гектар посівів значно зросли. Певною мірою це залежить від розпорядливості й можливостей держави щодо закупівель у держрезерві. Щоб вартісну посівну не переклали повністю на плечі споживачів, держава має ефективно спрацювати у період жнив. До слова: у Європі аграрії знають, за скільки продаватимуть урожай, ще під час посівної.
Галина ІЩЕНКО, Олег ЧЕБАН, «Урядовий кур’єр»