Добрий десяток років тому німецький журнал "Шпігель" назвав Рівненщину "атом-штатом". І пояснив читачам: це єдина територія в Європі, яка перебуває під постійним "прицілом" двох АЕС - Рівненської та Хмельницької. Відповідно Володимирецький та Острозький райони області майже цілком належать до зон спостереження цих станцій, котрі в 2004 р. "приросли" новими енергоблоками. А наприкінці 2010-го вперше в історії України продовжено термін експлуатації першого енергоблока РАЕС на чверть століття. Жителі зони спостереження Рівненської АЕС не протестували: адже тут, на атомній, працюють їхні діти...
Втім, "атом-штат" автоматично виявився вже під подвійним ризиком. Водночас жителі не те що всієї області, а навіть зон спостереження атомних станцій не мають жодних компенсацій за постійне потенційно небезпечне сусідство. Скажімо, у вже згаданому Володимирецькому районі немає газу, але ж його чудово могла б замінити електроенергія, якої на атомній аж у надлишку (адже високотехнологічних ЛЕП держава досі не звела). Саме так є у Франції, котра вважається провідною ядерною державою і в якій 85 відсотків енергії виробляється на АЕС: скрізь і всюди, в побуті й на виробництві, головним джерелом обігріву є саме електрика.
Коли моя колега - французька журналістка, котра спеціалізується на цій тематиці, дізналася про те, що жителі зони спостереження Рівненської АЕС, яка до того ж уже незабаром 25 років як визнана забрудненою внаслідок Чорнобиля (Володимирецький район належить до третьої та четвертої категорій) у ХХІ столітті опалюють свої помешкання радіоактивними дровами, вона просто обхопила голову руками: "Такого не може бути!"
Так, за нормальною людською логікою й справді не може. Але ж є. В цей час кватирки жителів міста-супутника АЕС Кузнецовська навіть у найлютішу зиму відчинені настіж. У неофіційних розмовах атомники зізнаються, що їм інколи соромно дивитися в очі своїм сусідам-селянам, але ж не вони, мовляв, приймають такі важливі рішення... Тут, вочевидь, повинна сказати своє слово держава.
Далека японська Фукусіма змусила неабияк захвилюватись і жителів рівненського Полісся. Якщо вже ризикувати, кажуть вони, то принаймні за елементарні вигоди цивілізації. І пропонують владі розширити межі зон спостереження з 30 до 50 кілометрів, здешевивши вартість електроенергії для жителів цих зон. Тоді їм не треба чекати ефемерного й дорогого газу і носити з лісу дрова. А головне - це буде справедливо й відповідально, по-державницьки.
І виконавча, й представницька влада області пропозиції підтримують і, винісши їх на найближчу сесію обласної ради, збираються делегувати офіційному Києву. Адже на Рівненщині 380 тисяч жителів (добра третина всього населення) мають статус постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС, 25-річчя якої наближається.
Одне слово, "атом-штат" не на жарт розхвилювався і, як свідчать останні події на іншому боці планети, зовсім не безпідставно.
