На вчорашньому засіданні уряд остаточно закріпив механізм підвищення пенсій з 1 липня для людей, які мають великий стаж (жінкам зі стажем понад 30 років і чоловікам зі стажем понад 35 років), але протягом усього робочого періоду отримували невеликі зарплати. «2,5 мільйона українців отримають підвищення, і їхня пенсія становитиме не менше двох тисяч гривень. Це черговий етап перерахунку пенсій (з жовтня 2017 року це вже п’ятий), подальше збільшення відбуватиметься в автоматичному режимі й залежатиме від рівня інфляції та зарплатного показника. В березні 2020 року також буде відповідний перерахунок пенсій. Ще нам вдалося скасувати оподаткування пенсій і зняти з порядку денного вимогу підвищення пенсійного віку», — наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Справи офшорні
Дуже жвава дискусія розгорілася в залі засідань щодо наступного питання порядку денного — обмеження на підставі економічних розрахунків тарифу на теплопостачання. «Людям важко сплачувати тарифи. Постійно працюємо над тим, аби ціни на газ були обмежені і Нафтогаз почав їх знижувати. Але є ще платежі за тепло і гарячу воду. І постає питання: чому в одних містах ціна тепла 1,3 тисячі гривень за гігакалорію, а в інших — понад 2 тисячі. Різниця ця необ’єктивна й неадекватна! Тарифи, які включають всі затрати, не можуть бути більшими 1400 гривень за гігакалорію за наявності лічильника і 35 гривень за квадратний метр — без лічильника. Змушу комунальних баронів виконувати рішення уряду і давати людям чесну платіжку з економічно обґрунтованою ціною», — підкреслив Володимир Гройсман.
Прем’єр завважив: ситуація ускладнюється ще й тим, що теплокомуненерго фактично монополіст, і споживачу нема кому жалітися на необґрунтовані нарахування. «Чесна платіжка — відповідальність конкретного міського голови і теплокомуненерго. Не можна ворочати мільярдами і не думати про те, яку якість послуг отримує людина. Доручаю Міністерству регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, Державній аудиторській службі провести аудит кожного теплокомуненерго щодо об’єктивності існуючих тарифів на тепло та воду, а також довести інформацію до конкретних споживачів, які переплачують за них. Це потрібно виправити», — констатував очільник уряду.
А виправляти є що. Нагальною називає боротьбу зі свавіллям і безгосподарністю місцевих чиновників міністр юстиції Павло Петренко. «Споживач має платити лише за отриману послугу, і не існує винятків для різних монополій. Більшість звернень громадян до юристів системи безоплатної правової допомоги стосується саме обґрунтованості платежів. Ми обстоюємо в судах правду, а місцеві постачальники, підконтрольні місцевій владі, знову затверджують такі само тарифи на наступні періоди. У різницях між тарифами в Україні вбачаю маніпуляції та умисел комунальників чи приватних компаній, адже житловий фонд та мережі будували приблизно в один і той самий час.
Серед причин перекосів у тарифах можна назвати й те, що засновниками деяких постачальників послуг, наприклад у Чернігові, є кіпрські компанії. Не важко зрозуміти, куди «князьки» виводять переплати. Але ми відкриємо власників та бенефіціарів, покажемо українцям, хто залазить у їхню кишеню. Переплати за тепло в Україні від 300 до понад 900 гривень. Завдяки обмеженню тарифів, наприклад у Смілі, платіжка за тепло зменшиться на 40%, у Луцьку — на понад 20%. Загалом по країні середнє зменшення становитиме приблизно 14%. Аудитори та правоохоронці мають включитися в перевірку діяльності надавачів послуг за попередні періоди і притягнути винуватих до відповідальності», — зауважив міністр.
Тариф розкладуть на молекули
Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко і міністр фінансів Оксана Маркарова перед ухваленням постанови, яка запроваджує обмеження тарифів, заявили, що постанова містить великі економічні й політичні ризики. Також одним із аргументів «проти» було те, що постанова стосується лише міст обласного значення. Компромісне рішення пропонував перший віцепрем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів: три тижні на перевірки теплокомуненерго аудиторами, представниками Антимонопольного комітету щодо змови, потім проаналізувати й ухвалити пропоновану постанову.
«Щомісяця люди переплачують монополістам за тепло, за гарячу воду, і їм не можна піти деінде й купити тепло. Тому я пропоную ухвалити це рішення й почати фундаментальну роботу, адже нічого так не прискорює, як поштовх ззаду. Дамо орієнтир малим містам і містам районного значення. Проведіть аудит, а потім кожен чиновник хай виходить на трибуну і говорить, що у нього все обґрунтовано, що немає втрат і ніхто не виводить гроші в офшори. В результаті реформи децентралізації місцеві бюджети зросли учетверо, тож гроші на модернізацію інфраструктури є. Але чомусь пішов тренд на піар — плиточку покласти, фонтан встановити. Але кому потрібен фонтан, якщо води немає! Хай кожне теплокомуненерго розкладе на молекули складові тарифів. І за два місяці ми наведемо порядок», — емоційно зауважив Володимир Гройсман.
Уряд ухвалив (хоч і не одноголосно) постанову, встановивши граничні тарифи на тепло (не більше 1400 гривень за гігакалорію за наявності лічильника і 35 гривень за квадратний метр — без лічильника) і на гарячу воду (83,66 гривні за метр кубічний — за наявності рушникосушильників і підключення їх до систем постачання гарячої води і 75,74 гривні — без них). Аудит теплокомуненерго буде проведено до 1 вересня, його результати представлять на засіданні уряду. Відкриють і власників надавачів послуг.
До слова, Мін’юст разом із системою безоплатної правової допомоги запускає інформаційну кампанію «Я маю право на чесну платіжку». «Розроблені матеріали містять чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть українцям захистити свої права споживача житлово-комунальних послуг. Пояснюємо, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення. Якщо ви й далі отримуватимете несправедливі платіжки, звертайтеся до наших центрів та бюро безоплатної правової допомоги, і вам допоможуть відновити справедливість», — цитує слова міністра юстиції Павла Петренка пресслужба міністерства.
По правову консультацію до центрів безоплатної правової допомоги можна звертатися за телефоном 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно в межах України).