"Авіація поступово повертає позиції, втрачені на ринку пасажирських перевезень"

Лариса ДАЦЮК
7 листопада 2013

Те, що за часів СРСР називалося цивільною авіацією, в незалежній Україні на якийсь час  перестало існувати. Відродження було досить тривалим та болісним і не завершилося й досі. Однак той поштовх, який дала розвитку галузі підготовка до Євро-2012, вже не викликає безпроглядного песимізму. Надія вселилася в усіх учасників ринку, які готуються відвойовувати втрачені позиції. Що саме слід робити аеропортам і авіакомпаніям для того, щоб на рівних змагатися з конкурентами і вигравати боротьбу за пасажирів та вантажні перевезення, йшлося на Українському форумі «Транспортна інфраструктура 2013».

Не гірше, ніж у Європі. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

З владних вершин видно стратегію…

За словами першого заступника голови Державіаслужби Олександра Гречка, за останні кілька років зроблено багато в плані розвитку інфраструктури галузі. У Києві (Бориспіль та Жуляни), Донецьку, Харкові, Львові маємо сучасні аеровокзали, побудовано нові термінали, злітно-посадкові смуги, аеропорти оснащено сучасним аеронавігаційним обладнанням, що дає змогу приймати повітряні судна за будь-якої погоди. Тобто з’явилося те, чого раніше так бракувало.

— І все ж таки за обсягами перевезень ми значно відстаємо від відомих європейських аеропортів, — заявив посадовець. — Усього в нинішньому році в Україні буде перевезено близько 15 мільйонів пасажирів, з них на Бориспіль припадає 60%, тобто майже 9 мільйонів. Це десь на рівні Будапешта та Праги, але не Амстердама чи  Стамбула, де обслуговують по 50 мільйонів пасажирів за рік. Тож у нас є наочні приклади, як і куди розвиватися.

Йти шляхом модернізації вимагає власне цей вид транспорту, який є найбільш інтернаціональний. Відстані далекі, чимало транзитних пасажирів. Тому в кожному з аеропортів мають бути приблизно однакові умови обслуговування. В Україні над цим інтенсивно працюють, адже незабаром треба буде підписувати угоду про спільний авіаційний простір. А це не лише приведення до європейських норм вітчизняної нормативно-правової бази, а й усієї інфраструктури галузі. Особливо це стосується роботи аеропортів щодо якісного обслуговування пасажирів, їхньої взаємодії з авіакомпаніями, а отже  конкурентоспроможності на ринку.

Зокрема, планується документально закріпити, як це практикується в усьому світі, процедуру роботи з авіакомпаніями — пілотами, інженерами, хедлінговими агентами та іншими учасниками ринку.

— Це дасть змогу якісніше обслуговувати повітряні судна і використовувати пропускну спроможність аеропортів, — переконаний Олександр Гречко. — Із впровадженням першочергових норм і стандартів мають визначитися самі аеропорти (кожен окремо). Отже, ми закликаємо їх, а також авіакомпанії до активної співпраці з Мінінфраструктури, Державіаслужбою і передусім одне з одним.

Солідарний з колегою начальник відділу авіаційних перевезень Міністерства інфраструктури Валентин Згурський. Він вважає, що великий крок на шляху модернізації галузі Україна зробила, готуючись до Євро-2012. Якщо раніше у нас був фактично єдиний потужний аеропорт «Бориспіль», то нині конкуренцію йому становлять порти Донецька, Львова, Харкова, Жуляни (Київ).

— Щоб ринок авіаційних послуг розвивався пропорційно і від цього пасажири, галузь і економіка країни в цілому отримали позитивний результат, — переконаний посадовець, — кожний аеропорт має визначитися зі своєю стратегією розвитку. У нас не може бути п’ять чи більше хабових портів. Потрібен для початку один транзитний вузол, який розвиватиметься саме в цьому напрямку. Решта будуть регіональними.

Саме в цьому напрямку співпрацюють Мінінфраструктури і Державіаслужба, докладаючи максимум зусиль для динамічного розвитку ринку авіапослуг. Передусім йдеться про постійну роботу над залученням нових авіакомпаній  на ринок України, зокрема й лоу-костів, щоб пасажири якомога скоріше відчули зміни на краще в галузі.

…з позицій фахівців — тактику розвитку

Що конкретно в цьому напрямку робить найбільший аеропорт України   «Бориспіль», розповів Сергій Гомболевський. Маючи три термінали («B» — завантаження — 10%, «G» — 20%, «D» — 50%), він має визначитися зі стратегією їхнього використання.

— Місяць тому ми запропонували проміжну концепцію розвитку аеропорту саме щодо використання терміналів, — зазначив він. — Вирішили наприкінці жовтня цього року закрити термінал «F» і  перепрофілювати його під вантажний. Нині ця інфраструктура розрізнена, клієнти скаржаться на різного роду непорозуміння та затримки, на брак належних умов зберігання вантажів.

Треба визначитися і з терміналами «В» і «D», на будівництво яких витратили чималі суми. Міністерство інфраструктури хотіло б, щоб у Борисполі облаштували під одним дахом міжнародні та внутрішні перевезення і створили нормальний трансферний вузол. Для цього вибрали термінал «D». А термінал «B» використовуватимуть для обслуговування чартерних рейсів та лоу-костів, якщо такі будуть.

Аби цього досягти, треба кардинально змінити підходи до обслуговування пасажирів, тісно співпрацювати з базовим перевізником, який може забезпечити мінімальне за часом стикування між рейсами. Президент компанії «Міжнародні авіалінії України» Юрій Мірошников — за тісну співпрацю з аеропортом. І не лише тому, що є базовим перевізником, а ще й з тієї причини, що в 99% випадків аеропорти є природними монополістами.

— Таким чином, — каже Юрій Мірошников, — авіакомпанії опиняються між жорнами: з одного боку — портами-монополістами, а з другого — конкурентами на ринку перевезень. Переможцем серед перевізників стане той, хто найбільше  і найкраще задовольнить потреби пасажирів. Однак виживе той, у кого будуть менші питомі витрати.

Як наочний приклад розвитку регіонального порту був взятий Львів. Комерційний директор аеропорту В’ячеслав Черлатонєв повідомив, що, за підсумками минулого року, він був шостим в Україні за обсягом перевезених пасажирів і нині тримається серед лідерів щодо темпів зростання пасажиропотоку.

Свої успіхи  тут пов’язують з трьома напрямками діяльності: авіаційною, неавіаційною діяльністю і організаційним розвитком. Йдеться про залучення базового перевізника, нових авіакомпаній, збільшення рейсів та кількості повітряних суден, а також вантажних перевезень. Стосовно неавіаційної діяльності, то це розширення мережі комерційних об’єктів, спектра послуг для пасажирів і поліпшення їхньої якості. Не менш важливою є співпраця з турагенціями, місцевими і центральними органами влади. Все це дає можливість вважатися аеропортом, який надає повний комплекс послуг. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua