"Автентичність зберігає різноманіття"

Олександр ВЕРТІЛЬ
17 сiчня 2023

Купуючи тваринницьку продукцію, навряд чи хтось замислюється про відповідну породу худоби: молоко  — то й молоко, м’ясо — то й м’ясо, сир —то й сир. Хіба що окремі гурмани або допитливі вряди-годи можуть поцікавитися. А цивілізовані країни весь час підкреслюють унікальність виробленої сільськогосподарської продукції. До прикладу, у Франції певні види сирів виготовляють лише з молока місцевої нормандської породи корів, в Іспанії для виготовлення знаменитого хамону використовують тільки свиней іберійської породи.

Питання  породи важливе з багатьох точок зору. І насамперед з позиції збереження генетичного різноманіття: якщо його пустити на самоплив, то негативні насідки не забаряться — цінні генотипи просто зникнуть. 

Щодо господарської діяльності, то, як наголошує перший заступник голови Сумської ОДА — керівник обласної військової адміністрації Тарас Савченко, нині чітко простежується дисбаланс між підприємствами, на яких віддають перевагу рослинництву, і тими, де беруться за тваринництво. Звісно, господарств другого типу набагато менше, тож вкрай важливо розширювати тваринницьку спеціалізацію, щоб продовольчий ринок був насичений насамперед молоком і м’ясом на перспективу. Це стосується і нарощування поголів’я корів нових сучасних порід. Тож Сумщина аграрна тримає ці питання на щоденному контролі.

Питання породності складне, багатогранне і тривале в часі. Тут нічого не зробиш за рік-другий чи навіть за 10—20. Потрібні щонайменше десятки років копіткої наполегливої праці багатьох селекціонерів, можливо, й не одного покоління.

На все потрібен час

Упродовж минулого століття худоба північного сходу України докорінно змінювалася. Якщо раніше її здебільшого вважали робочою, то із часом стали поліпшувати швіцькою породою та іншими родовими відгалуженнями. Головний підсумок процесу — виведення знаменитої лебединської породи великої рогатої худоби, яка поєднала найкращі властивості та якості місцевої аборигенної сірої української породи та високопродуктивної швіцької худоби і яку офіційно затвердили 1950 року. Це стало тріумфом селекції й сільськогосподарської науки.

Тривалий час із лебединською породою працювали сотні науковців, корів-молочниць роздоювали досвідчені доярки, а результати вселяли віру і впевненість у майбутньому галузі.

У середині 1970-х років розпочалася робота зі створення нового молочного типу в лебединській породі на основі використання бугаїв швіцької породи американської та західноєвропейської селекції. Мета — підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності худоби та поліпшення технологічних якостей вимені. Для цього скористалися відтворним схрещуванням телиць і корів лебединської породи з бугаями-плідниками швіцької породи австрійської, німецької, американської та вітчизняної селекції у провідних племінних заводах, репродукторах, товарних господарствах.

Улітку 2009 року Міністерство аграрної політики затвердило відповідним наказом буру молочну породу. Та це лише проміжна дата, що підсумувала проведену масштабну роботу і стала точкою відліку для подальших селекційних пошуків. За останнє десятиріччя зафіксовано рекорди корів української бурої молочної породи, від яких майстри машинного доїння одержують в середньому у стаді більше 8 тонн молока з підвищеним вмістом жиру і білка.

Бура — на особливому контролі

Як каже директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, нині бура худоба представлена переважно українською молочною бурою та лебединською породами, що характеризуються подвійним напрямом продуктивності з ухилом на молочність. Це зумовлено високим відсотком спадковості американської швіцької породи. Обидві породи мають істотні переваги: тривалість використання (плюс півтори лактації), селекційна пластичність (молоко, молоко-м’ясо, м’ясо), належна сиропридатність молока, або +8% виходу сиру.

Але найголовніше відкриття щодо унікальності бурих порід Сумщини  зробили два роки тому. Спільними дослідженнями, які провели науковці Сумського НАУ у співпраці з генетиками НДІ імені О. О. Богомольця НАН, науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, було доведено високий ступінь насиченості популяції худоби бурих порід генотипами А2А2 за бета-казеїном. Це дає змогу використовувати молоко для виготовлення гіпоалергенної молочної продукції, яку вже виробляють на Сумщині. Тобто бура худоба перспективна, її не дуже високі кількісні показники продуктивності компенсують унікальні якісні.

Із певних причин, зокрема через складну економічну ситуацію, скорочення поголів’я тощо, корів бракує. Нині у двох племінних господарствах утримують лише 1300 голів. Щодо товарного поголів’я, то загалом його 4,2 тисячі, а також 5,6 тисячі голів лебединської породи.

Триває наукова робота в Сумському національному аграрному університеті, НДІ імені О. О. Богомольця НАН, Інституті розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН, Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН.

Проєкт підтримали  в Німеччині

Свого часу на базі Сумського національного аграрного університету відбувся семінар-нарада, присвячений питанням подальшого розвитку тваринницької галузі й означених порід худоби. Її учасники проаналізували нинішню ситуацію, підсумували зроблене і накреслили відповідні плани. Завідувач кафедри СНАУ Юлія Павленко поінформувала про перспективу збереження цінних порід худоби. 

Під час виконання селекційного проєкту для подальшого розвитку лебединської породи науковці заручилися підтримкою колег з Німеччини, завдяки якій у процесі збереження використано унікальний генетичний матеріал бугаїв німецької оригінальної бурої породи. До проєкту долучилися господарства, установи, зокрема ТОВ «Українська генетична компанія» із Житомирщини, де забезпечують відтворення тварин цінних генотипів. Як повідомив її директор Дмитро Ямковий, задум цікавий і перспективний.

Визначено базові господарства з формування стад худоби, що мають унікальні продуктивні властивості. На цих підприємствах тварин цінного генотипу А2А2 за бета-казеїном — 45—70%. Це вже якісно новий рівень, що дає змогу  робити оптимістичні прогнози щодо виробництва унікальної крафтової молочної продукції.

Нещодавно в області створено Асоціацію тваринників і птахівників, яка стала істотною підмогою не тільки господарникам, а й науковцям, усім причетним до тваринництва як провідної продовольчої галузі. Тож найближчими роками Сумщина може  розраховувати на збереження та поступове нарощування поголів’я бурої худоби, яка має унікальні продуктивні властивості. Адже правильне харчування — запорука здоров’я кожного громадянина і нації загалом. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua