ПРЕМ'ЄРА
У Київському Національному академічному театрі оперети поставили "Бал у Савойї"
Це оперета угорського композитора Пауля Абрахама. Сюжетну основу твору в компанії з Фріцом Леннер-Бедою написав відомий лібретист Альфред Грюнвальд, який уже створив з Імре Кальманом та Францом Легаром такі оперети, як "Принцеса цирку", "Баядера", "Маріца", "Фіалка Монмартру" та багато інших. Ідею вистави мимоволі подарував сам Пауль Абрахам. Оспівуючи красу та високе кохання у своїй музиці, він і в житті прагнув прекрасного, влаштовуючи на своїй віллі в Берліні найвишуканіші вечірки для вищого світу та богеми.
Прем'єра "Балу в Савойї", шостої з оперет Пауля Абрахама, відбулася 23 грудня 1932 року у берлінському Великому театрі Райнхарда. Це остання європейська оперета ХХ століття, після якої настає час мюзиклу.
Новаторський підхід української постановки "Балу в Савойї" має в собі оригінальні постановочні ідеї, а вокалістам театру чи не вперше довелося на рівні з балетом засвоювати складну хореографію: степ, джаз, пасадобль і навіть хіп-хоп.
Режисер-постановник українського "Балу" Богдан Струтинський не залишив від оригіналу каменя на камені. Замість маркіза Жестена де Фонблаза - журналіст Арістид Стенвуд, замість його вілли - готель, замість дружини маркіза Мадлен -заїжджа оперна діва Мадлен Тібо. Головному героєві в оригіналі допомагає турецький консул Мустафа-бей, в українському варіанті - кельнер Помероль... В оригіналі людина із таким прізвищем - головний розпорядник балу... Наші земляки пощадили лише Дезі, головну підбурювачку спокою... Щоправда, змінили її прізвище із Добль на Брайтон і прибрали танцівницю Танголіту...
Залишилось, за словами режисера, головне - "Бал у Савойї" - це історія кохання з першого погляду, для якого не існує соціальної нерівності. А основна мораль цієї казки для дорослих полягає в тому, що талановита людина неодмінно знайде своє місце у житті, якщо вірить у себе і настирливо крокує до своєї мети.
На прес-конференції, що передувала прем'єрі, хореограф-постановник Максим Булгаков запропонував журналістам спробувати свої сили у степі. Соромно сказати, але я навіть не наважився... Танцювати степ надзвичайно важко, треба мати неабияку координацію рухів і міцні ноги... У цьому переконалися колеги з інших видань, що завзято повторювали на перший погляд прості рухи...
Загалом, експеримент з першою постановкою на українській сцені найвідомішого твору Пауля Абрахама виявився вдалим. Упродовж двох днів був аншлаг. Постановка припала до душі й молоді, й статечним шанувальникам класики. Особливо вражали костюми 12 знаків зодіаку. Кожен - справжній шедевр!
Для вистави навіть побудували спеціальну підлогу з органічного скла. Різали його на військовому заводі в Харкові (невже на танковому ім. Малишева? - Прим. авт.), бо в Києві, повідомив Богдан Дмитрович, такого не роблять...
На сьогодні в репертуарі Київського національного академічного театру оперети понад 20 різноманітних за жанром вистав. У планах керівництва - поставити цього року "Циганського барона" Штрауса. Ця улюблена багатьма глядачами класична оперета колись йшла на сцені колишнього Троїцького народного дому...
Крім того, протягом чотирьох років триває співпраця з німецьким режисером Лео Деккером. Сьогодні пан Деккер разом із головним диригентом театру оперети, заслуженим діячем культури України Вадимом Перевозниковим та групою вітчизняних виконавців готують антрепризний варіант оперети Карла Целлера "Продавець птахів".
Валерій СЕРДЮК
для "Урядового кур'єра"