Нещодавно Президент України Петро Порошенко застосував своє право вето на закон, яким було запроваджено мораторій на стягнення майна громадян через невиплати за кредитами в іноземній валюті. Це неабиякий удар для всіх доларових кредитоотримувачів, які неодноразово вимагали вирішити це дуже болісне для них питання, адже розраховуватися нині за курсом гривні до долара, який за один рік підвищився вдвічі, багато з них просто не в змозі.
Цей документ повернули у Верховну Раду з пропозиціями глави держави доопрацювати. Звісно, народні обранці матимуть змогу переголосувати і подолати вето Президента України. Проте, як вважає юрист, голова громадської організації Олександр Дядюк, зробити це буде дуже складно, бо тепер потрібно зібрати 300 депутатських голосів.
Тому якщо все залишиться без змін, власників іпотечних квартир та будинків чекає складна доля.
«Щоб уникнути арешту майна, позичальник може укласти з банком договір. Інакше у кредитоотримувача можуть забрати його квартиру, автівку тощо. І це нерухоме або рухоме майно продаватимуть на спеціальних аукціонах. Однак не слід забувати про те, що виконавча служба може забрати й інше майно позичальника. Це буде за умови, якщо для повного погашення кредитної заборгованості не вистачатиме коштів», — вважає він.
Тож якщо у кредитоотримувача є проблема з погашенням заборгованості, то, щоб назавжди розрахуватися з фінансовою установою, у нього можуть забрати іншу його квартиру, дачу або автівку.
Слід зазначити, що чимало недобросовісних працівників банків часто-густо користуються цим для власного збагачення.
Проте екс-заступник голови правління Нацбанку України Ярослав Солтис вважає, що Президент України, наклавши вето на цей закон, захищає не лише фінансові установи, але й мільйони вкладників.
«Я цілком погоджуюсь з тим, що свого часу і Нацбанк, і комерційні фінансові установи робили неправильні речі — видавали дуже ризиковані іпотечні та інші кредити у валюті й обіцяли людям, що гривня буде твердою. Проте й брати тоді такі позики у валюті було вигідно. Утім, Президент України своїм вето показав, що турбується не лише про фінансово-банківську систему країни, але й про мільйони вкладників. Адже, якщо буде чинним закон, який захищатиме валютних кредитоотримувачів, то це дуже негативно позначиться на власниках депозитів», — вважає експерт.
І справді, фінансова система країни за таких умов не витримає і може просто завалитися. Чи є вихід з такої непростої ситуації?
Аналітики ринку вважають: так, є. Приміром, той же Ярослав Солтис зазначає, що потрібно запровадити так звану систему трирівневої відповідальності. Вона полягає в тому, що фактично фінансово це непросте питання вирішуватимуть всі три сторони — банки, валютні позичальники та держава в особі Національного банку України. Таким чином, всі борги слід розділити на три, і кожна зі сторін візьме на себе погашення у розмірі 33%.
Така ідея сама по собі цікава і, можливо, справедлива. Ймовірно, що народні обранці саме у такій площині й перероблятимуть цей важливий закон. Проте слід додати: потрібно персоніфіковано підходити до розв’язання такої проблеми. Адже ні для кого не секрет, що свого часу валютні кредити брали не лише незаможні чи із середніми статками люди, але й забезпечені клієнти фінансових установ.
Відомо, що чимало з них таким чином збагатилося 3—5 квартирами та будинками. У розмові з кореспондентом «УК» один із банківських працівників (просив не називати його прізвища) зазначив: саме серед останньої категорії позичальників чимало таких, що не мають жодного бажання розраховуватися за кредитами.
Тому є ризик того, що у нас, як завжди, тягар ляже на незаможних людей. Проте сподіватимемося, що всі питання буде вирішено у цивілізованому руслі.
P.S. Коли верстався номер, представники державних та комерційних банків провели прес-конференцію, де одностайно заявили, що вони погоджуються взяти на себе погашення третини боргів за валютними іпотечними кредитами. Але решту між собою повинні розділити позичальники та держава в особі Нацбанку.