Моя знайома потрапила в неприємну ситуацію, «винуватицею» якої стала рідна зарплатна банківська картка. Вірніше, злощасний банкомат. У день зарплати Оксана вирішила перевірити стан рахунку й зняти невелику суму. Ніяких проблем. Сумою залишилася задоволена, адже отримала відпускні. Але вже через декілька днів всі банкомати без винятку «відмовлялися» працювати з клієнтом, повідомляючи: «Трансакція неможлива. Зверніться до відділення банку». Звісно ж, жінка поквапилася до банку.
Річ у тому, що Оксана працює в київській фірмі представником по Миколаївській області. Зарплатну картку видавали в Києві. Тому відділення банку у Миколаєві не може дати ради клієнту. Дівчата у відділенні кажуть: «Ми вас не бачимо, у нас немає на вас даних». Жінка обурюється: «Ось моя картка, паспорт, просто видайте мені мої гроші». Їй пропонують звернутися до кол-центру центрального офісу банку. Із хвилюванням вислухала Оксана співробітника банку, який повідомив, що картка заблокована у зв’язку із спробою шахрайства. І запропонував вихід — змінити картку.
«Звісно, я її поміняю, — каже клієнтка, — але готівка мені потрібна сьогодні, через два дні їду на відпочинок». Нарешті співробітник погоджується на кілька хвилин розблокувати картку, щоб дати можливість зняти з неї зароблені гривні. Потім картку знову блокують. Добре, що вся сума збереглася, і Оксана вибрала її до копійчини.
У бухгалтерії фірми, де працює жінка, пообіцяли розібратися з нетиповою ситуацією і допомогти співробітниці. Тож наступного дня до Оксани телефонують з банку і пояснюють: на банкоматі, в якому перший раз знімали гроші, було встановлено скануючий пристрій. «Невже, — запитують, — ви не звернули уваги на нього? Він був такий явний». Раптом Оксана згадала: коли вставляла картку в щілину банкомату, вона туго заходила. Втім, звідки жінка могла знати, які ознаки має шахрайський банкомат? Адже банк ніколи цього не роз’яснював, не додавав до угоди якусь пам’ятку чи наочну інформацію. Та і взагалі клієнтка була переконана, що саме банк має відповідати за збереження її грошей, тому що установа має свій зиск при обслуговуванні зарплатних проектів.
Однак, уважно перечитавши договір із банком, жінка виявила, що зобов’язання банку лише: відкрити картку, зарахувати кошти, зберігати банківську таємницю та у «разі надходження до банку відомостей про смерть клієнта здійснювати блокування всіх карток клієнта». Ще два-три зобов’язання. І нічого про гарантії збереження грошей.
Дивна ситуація, адже банкомати — власність банку, і він мав би відповідати за них. Хоча б по охоронцю біля кожного поставте. Чому має страждати клієнт? Представниця банку з Києва все-таки дала кілька «корисних» порад. Наприклад, розраховуватися карткою в магазинах, там ймовірність шахрайства мінімальна. Або знімати готівку виключно в закритих приміщеннях. Також із банку порадили встановити мобільний банкінг у телефоні. Але поради виявилися не надто корисними: в Миколаєві лише один банкомат цього банку встановлено в приміщенні; щодо магазинів, то не у всіх є термінали; та й смс-повідомлення про зняття грошей з картки може не врятувати від шахрая. Тож залишається сподіватися тільки на власну пильність: уважно придивлятися до карткоприймача, екрана та клавіатури банкомата, а при щонайменшій підозрі скористатися іншим банкоматом. Можливо, врятуєтеся. До речі, як з’ясувалося пізніше в розмові з нашим приятелем, саме через цей банкомат постраждали майже 40 людей, в яких було вкрадено їхню зарплату. Тож моїй знайомій ще пощастило. Але з такими темпами розвитку шахрайства «щастя» може бути недовгим.