"Батіг для українського експорту"

Василь ТУГЛУК, Олег ГРОМОВ
2 червня 2011

ЕКОНОМІКА

Країни Митного союзу ініціюють введення обмежень на деякі види товарів, що експортуються в Росію, Білорусь та Казахстан з України

В принципі те, що прогнозували експерти ще два місяці тому, та про що говорили російські урядовці й дипломати, сьогодні стало напівреальністю. І хоча ЗМІ, які анонсують перше рішення Комісії Митного Союзу щодо українських товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, подають все це як факт, що вже відбувся, насправді до остаточного рішення ще далеко. Фактично такий крок з боку Митного союзу, а точніше Росії, якщо врахувати яка роль відведена їй в цьому об'єднанні, поки що є пересторогою та нагадуванням Україні, що російський Прем'єр слів на вітер не кидає. Адже під час свого останнього візиту до Києва у квітні цього року Володимир Путін в ході зустрічі зі своїм українським колегою зазначав, що у випадку приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС Москва змушена буде вживати економічні та митні заходи для захисту власних товарів.

Щоправда, окрім "батога", пропонувався і "пряник" - за словами російського Прем'єра, якщо Україна братиме участь в Митному союзі, то отримуватиме щороку від $6,5 до $9 млрд прибутків, а її ВВП зростатиме на 1,5-2%.

По суті Україну тоді неофіційно запросили в Митний союз, розповівши про всі вигоди, і водночас попередили про санкції у випадку відмови. Москва прозоро натякнула, що бажає тіснішої співпраці, а Київ засвідчив свою зацікавленість конкретними спільними проектами та зниженням ціни на газ і підтвердив свою готовність працювати і в форматі 3+1. Як пояснив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, виступаючи 22 квітня у Верховній Раді, Україна має намір співпрацювати з Митним союзом поза рамками формального членства у ньому. Саме так розшифровується взаємодія України з Митним союзом за формулою "3+1". Водночас він зазначив, що Україна готова до опрацювання питання укладення угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Митним союзом.

Цікаво, що керівник групи економічної політики Посольства РФ в Україні Олексій Урін, який виступав на "круглому столі" в Києві, одразу ж після візиту в Україну російського Прем'єра зазначав: "Якщо після вступу України до зони вільної торгівлі ЄС виникне надмірний тиск на ринок Росії, а точніше - Митного союзу, то доведеться за цими позиціями вживати обмежувальних заходів. Хоча поки що немає конкретних угод України щодо ЗВТ, гадати, хто і скільки втратить, не варто". Отже, як Володимир Путін, так і російські експерти говорили про можливі санкції лише після приєднання нашої держави до єврозони вільної торгівлі, однак згідно з рішенням, оприлюдненим Комісією Митного союзу 31 травня, говориться про обмежувальні заходи щодо конкретної української продукції - сталевих (діаметром до 820 мм) і нержавіючих труб з України, а також поліамідної технічної нитки (скловолокно), столових приладів, машинобудівних кріплень і кріпильних виробів.

Нагадаємо, що трубна "війна" між Росією і Україною триває не перший рік. Останні її симптоми проявилися 21 січня, коли Мінпромторг РФ запропонував з 31 січня 2011 р. продовжити дію загороджувальних мит на імпорт сталевих труб з України, що поставляються поза квотами, строком на п'ять років, а також підвищити діючий на даний момент рівень мит. Це при тому, що менш ніж за місяць до того, 30 грудня 2010 р. між країнами була укладена угода про збільшення квоти на безмитне ввезення українських труб на територію РФ в 2011 р. до 300 тис. тонн проти 260 тис. тонн минулого року. А термін дії угоди від 2005 р. про регулювання поставок деяких видів сталевих труб з України, які ввозяться на митну територію РФ, був продовжений до 31 грудня 2011 р. Слід також зазначити, що у 2010 році Україна скоротила експорт труб порівняно з 2009 р. на 6,7% - до 1286 млн тонн. Тому в цьому випадку, очевидно, слід говорити не про політику, а про економіку та про те, що російське металургійне лобі у владі будь-яким чином намагається створити преференції для власного виробника цієї продукції. Принаймні такої думки дотримуються експерти, які вважають, що введенням мита на українські товари скористаються російські конкуренти, які отримають можливість збільшити свою присутність у Казахстані та Білорусі.

Водночас не можна виключати, що від впровадження цих заходів програють передусім споживачі, оскільки введення антидемпінгових або спеціальних заходів призводить до пропорційного підвищення цін на продукцію. Приміром, за підрахунками казахських експертів, через участь Астани у Митному союзі вже цього року бюджет республіки не дорахується близько 500 млн доларів. Передусім через те, що майже 88% від всіх митних зборів йтиме прямісінько в російський бюджет, а Казахстану діставатиметься від всього цього пирога лише близько 7% , трохи більше чотирьох відсотків - Білорусі. Окрім того, з початку року ціни на імпортні товари, завезені з-поза зони Митного союзу, в Казахстані підскочили майже наполовину, розмитнення імпортних авто з входженням Казахстану в Митний союз встигли вирости втричі. Тож якщо й говорити про плюси від такого союзу, він має очевидні переваги саме для РФ.

Стосовно ж широко розрекламованого рішення, то для вступу його в силу уряди Росії, Білорусі і Казахстану повинні ще укласти відповідні міжнародні договори з Україною, розширивши на всю територію Митного союзу сферу дії угоди про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, підписаної відповідними міністерствами РФ та України раніше. Окрім того, на думку експертів, Україна теж може поширити дію захисних заходів щодо продукції однієї з країн Митного союзу на всю організацію. Тому найкращим виходом з ситуації стануть переговори і домовленості про скасування частини обмежень. В іншому випадку у програші залишаться всі сторони.

КОМПЕТЕНТНА ДУМКА

Ярослав ЖАЛІЛО,
перший заступник директора
Національного інституту
стратегічних досліджень:

"Цю проблему із політикою не можна ні в якому разі змішувати. Те, що ухвалює зараз Митний союз, - це спроба вирівняти обмежувальні заходи, які застосовуються Росією в рамках усіх країн-членів. Так, якщо одна із країн Митного союзу запровадила будь-які обмежувальні заходи щодо імпорту товару, то автоматично це повинно стосуватися й інших країн. Я не виключаю, що по відношенню до інших українських товарів (окрім труб та скловолокна) будуть застосовуватись санкції або проводитись різні антидемпінгові розслідування. Адже країни Союзу повинні захищати свої внутрішні ринки, тим більше, враховуючи те, що Україна рухається у напрямку Європи.

Як на мене (але це лише припущення), надалі слід чекати обмежень щодо українських горілчаних та кондитерських виробів".

Василь ЮРЧИШИН,
директор економічних
програм Центру економічних
і політичних досліджень
ім О. Разумкова:

"По-перше, зазначу, що рішення про обмеження ще не було. Це лише намагання. Однак дуже висока ймовірність того, що українські труби і скловолокно стануть "опальними" у країнах Митного союзу. Це, як на мене, сигнал для нашої країни - мовляв, ви повинні стати членом Союзу. Адже ми всі пам'ятаємо нещодавні м'ясо-молочні та карамельні війни між Росією і Україною. Це також був певний тиск. Я думаю, що ліпші, ніж з РФ, у нас повинні бути торговельно-економічні відносини із Білоруссю. Але, як відомо, ця країна зараз перебуває у глибокій кризі і однозначно піде на зближення із Росією. Тому виконуватиме всі "накреслення" свого сусіда, ну і керівництва Митного союзу. Чи повинні ми застосовувати подібні заходи щодо країн Митного союзу? Зазвичай так і робиться. Але, я думаю, нам треба зробити розумну паузу і шляхом переговорного процесу, а не взаємних звинувачень вирішувати ці питання".



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua