"Бджолиний діалог"

Володимир КОЛЮБАКІН
25 лютого 2021

Мед дедалі впевненіше посідає чільні місця з-поміж товарних позицій українського аграрного експорту. Це й не дивно, адже у багатьох країнах зі зростанням добробуту населення більшає прихильників здорового харчування, один з важливих компонентів якого — мед. Тож розвитку цього виду аграрного виробництва приділяють належну увагу в уряді за сприяння міжнародних партнерів.

Як досягти взаєморозуміння

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України недавно повідомило, що спільно з Інститутом тваринництва НААНУ та за сприяння відомої аграріям компанії — постачальника насіння та засобів захисту рослин «Сингента» започаткувало проєкт «Належна бджільницька практика». Ініціатори називають його соціальним і наголошують, що його мета — навчити бджолярів захищати свої інтереси і досягти взаєморозуміння з аграріями зернового напряму.

Адже нині, як відомо, між тими двома категоріями сільгоспвиробників виникають конфлікти, пов’язані із застосуванням на полях хімікатів, що шкодять бджолам. Подекуди ці конфлікти бувають вельми серйозними, з великими сумами збитків, заподіяних бджолярам, і судовими позовами.

Належна інформація буде у вигляді відеолекцій на YouTube-каналi проєкту. З цього приводу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький зауважив: влада приділяє багато уваги комунікаціям з аграріями, зокрема застосовуючи цифрові засоби. Уже діють віртуальні комунікаційні платформи, де можна подавати та отримувати багато потрібної інформації. У даному разі — про наявність пасіки на певній території. На жаль, таким форматом комунікацій охоплено дуже невелику кількість тих, хто її потребує.

Зауважимо: часто хлібороб завдає шкоди бджоляреві не через свідоме нехтування правилами безпечного поводження з агрохімікатами (хоч і таке трапляється), а просто тому, що не знає про наявність пасіки поблизу оброблюваної ділянки. А не знає здебільшого тому, що пасічник сам не повідомляє про наявність пасіки, не реєструє її, бо побоюється втратити певні соціальні пільги (наприклад, комунальну субсидію) і отримати податок на підприємницьку діяльність.

Проте у разі якоїсь шкоди такий підпільний пасічник не може розраховувати на компенсацію, бо юридично його пасіки не існує. Вочевидь, тут потрібна вичерпна інформація, чи справді настільки небезпечні для пасічника реєстрація господарства та інші аспекти його легальної діяльності. Це стосується дотримання усталених у ЄС правил виробництва якісної та безпечної продукції бджільництва — щоб продукцію певного господарства могли вважати повноцінним експортним продуктом.

Тут ідеться не лише про вміст у ній агрохімікатів із сусідніх полів. Директор Інституту тваринництва НААН України доктор ветеринарних наук Євген Руденко зауважує: на якість продукції бджільництва впливають багато чинників. Окрім уже згаданого, паразити та хвороби бджіл, скорочення їхньої природної кормової бази. Усі разом справляють негативний вплив. Хоч протягом останніх трьох років ситуація із загибеллю бджіл трохи поліпшилася, все-таки залишається складною, зауважує науковець.

Щодо компанії «Сингента», то в неї свій інтерес. Адже не секрет, що найбільшої шкоди бджолам завдає застосування сільгоспвиробниками не сертифікованих, а то й контрабандних хімікатів від невідомих виробників. Тож один з важливих напрямів проєкту — переконати аграріїв не спокушатися на низьку ціну, а надавати перевагу сучасним більш ефективним та безпечним засобам захисту рослин.

Саме це найперше мав на увазі генеральний директор компанії «Сингента» в Україні П’єр Кохадон, коли казав про зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом. Варто додати, що комунікація найефективніша, коли вона двостороння. Якщо ж ідеться лише про перегляд чергових відеороликів, зворотний зв’язок налагодити важко. Зокрема як під час перегляду одного й того самого відеоматеріалу відбуватиметься комунікація між бджолярами та виробниками зернових — поки що не зрозуміло.

І ще є сенс наголосити: як повідомляють, просвітницькі заходи у згаданому напрямі буде організовано на рівні районних адміністрацій та об’єднаних територіальних громад. До них залучать фахівців Держпродспоживслужби, сільгоспвиробників і самих пасічників. Добре, та чи будуть територіальні громади спроможні реалізувати належні заходи на запланованому рівні, чи не стане на заваді нестача коштів та фахівців? На це варто зважити.

Поліпшити генофонд

Слід згадати ще про один проєкт із підтримки українського бджільництва, який розпочали у Донецькій та Луганській областях за підтримки проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» (нагадаємо: USAID — це урядове агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку). У його реалізації беруть участь 14 бджолярів із цих областей, які мають бажання створити племінні пасіки, допомогу надаватимуть фахівці обласних управлінь агропромислового розвитку.

Суть проєкту в тому, щоб провести лабораторний морфометричний аналіз генофонду бджіл на обраних для цього пасіках. Аналіз має підтвердити, що бджоли на певній пасіці відповідають ознакам виду української степової бджоли. Саме цей вид вважається найбільш рекомендованим для цих територій. Якщо аналіз бджіл на пасіці покаже позитивний результат, ця пасіка отримає сертифікат племінної.

Керівництво проєкту вважає, що завдяки цьому вдасться істотно поліпшити генофонд на пасіках і піднести бджільництво у регіонах на істотно вищий рівень.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua