Попередніми вихідними, коли українці святкували День Незалежності, з’явилося попередження Антимонопольного комітету України щодо посилення моніторингу ринку пального у зв’язку з політичними подіями в Білорусі. Як відомо, майже 40% бензинів різних марок та дизелю наша держава імпортує саме з білоруських нафтопереробних заводів.

В Антимонопольному комітеті застерегли всіх українських нафтотрейдерів та роздрібних торгівців пальним від здійснення будь-яких антиконкурентних дій, які можуть негативно вплинути на ресурсне наповнення та цінову ситуацію на ринку. Простіше кажучи, від підвищення цін на бензин та дизельне пальне і створення штучного дефіциту.

«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, що відбувається на ринку пального в Україні й чи слід чекати перебоїв з постачанням з Республіки Білорусь. А також проаналізував цінову ситуацію.

Хоч страйкують, але працюють

Як відомо, до всебілоруських страйків, які охопили країну, приєдналися й виробники пального: ВАТ «Новополоцький НПЗ» («Нафтан») та ВАТ «Мозирський НПЗ».

У Кабінеті Міністрів України відбулося засідання із приводу ситуації на ринку пального, де були присутні й білоруські контрагенти. Вони запевнили, що жодних проблем із постачанням пального в нашу країну не буде.

Саме це 25 серпня «Урядовому кур’єру» заявив аналітик ринку Геннадій Рябцев: «Нічого не змінилося в гірший бік. Два великі нафтопереробні заводи Білорусі, як і завжди, відвантажують пальне. Навіть більше, білоруська сторона нарікає, що українські контрагенти не поспішають приймати продукцію. Керівники білоруських НПЗ запевняють, що страйки жодним чином не вплинуть негативно на цей процес».

А що робити, якщо ситуація вийде з-під контролю? Нещодавно Олександр Лукашенко натякав, що будь-яке підприємство, де буде забагато страйкарів, можуть просто закрити або якось впливати на цей процес.

У будь-якому разі Україні треба було давно подумати над диверсифікацією постачання пального. До цієї теми «Урядовий кур’єр» неодноразово повертався протягом цього року.

Отже, нині картина така: частка білоруських бензинів усього обсягу постачання за імпортом в Україну становить 40%, дизпалива — 25%. Це неприпустимо. Ось чому на сайті Нафтогазової асоціації України з’явилися, щоправда, трохи раніше, ніж заявив Антимонопольний комітет, плановані шляхи підвищення енергонезалежності України. Там пропонують нарешті створити у країні мінімальний або стратегічний запас нафти й нафтопродуктів, диверсифікувати джерела постачання, збалансувати споживання різних моторних видів палива за рахунок акцизної політики, зробити ринок прозорим і публічним (очистити його від нелегалів), нарощувати обсяги внутрішнього виробництва нафтопродуктів ринковими методами.

Подвійне навантаження КНПЗ

Фахівці вважають, що постанова Кабміну №719 від 17 серпня 2020 року про введення спецмит на імпорт дизельного пального та скрапленого газу з Росії тепер може стати недоречною. Адже згідно з нею, на імпорт дизпалива з РФ трубопровідним транспортом повинні застосувати мито 4% вартості товару. А нині, коли не відомо, що й як буде з постачанням дизпалива з Білорусі, підвищувати його ціну для трейдерів, отже й самих споживачів, нелогічно.

Однак усе залежить від того, як і з якого боку поглянути на проблему. Як вважає директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, після запровадження мит Кременчуцький НПЗ збільшив виробництво дизельного пального майже наполовину. Щоправда, обсяги його імпорту з Росії знизилися неістотно — на 11%. Але, мабуть, все попереду.

Утім, можлива втрата постачання з Мозирського НПЗ досить вагома. По-перше, цей завод розташовано навіть ближче від української столиці й Київської області, які завжди споживають вагому частку бензину та дизпалива, ніж Кременчуцький НПЗ. А по-друге, як вважає аналітик компанії UPECO Олександр Сіренко, українські споживачі цінують продукцію Мозирського НПЗ за особливу та високоякісну продукцію.

Слід пригадати недавню історію, коли білоруси відмовлялися купувати російську нафту через її низьку якість. Тобто білоруські НПЗ не хотіли осоромитися і виробляти низькоякісну кінцеву продукцію.

Бо люди потягнуться до нелегалів...

Щодо того, якими ціни будуть у цей непростий період невизначеності політичної ситуації в Білорусі, чимало експертів схиляються до думки, що перейматися особливо нічим.

«Цінова ситуація на ринку нафтопродуктів в Україні є й буде надалі стабільною. Гадаю, що на неї негативно може вплинути не стільки чинник білоруської політичної невизначеності, скільки різке коливання курсу долара до гривні», — заявляє Геннадій Рябцев.

На запитання кореспондента «Урядового кур’єра», чи можуть наші нафтотрейдери в цій ситуації штучно підняти ціни, добре наваривши на цьому з огляду на білоруські події, експерт заявляє, що ні. На його думку, якщо так станеться, то у програші будуть самі компанії нафтопродуктозабезпечення, адже чимало водіїв заправлятимуться на нелегальних та напівлегальних заправках. А їх в Україні, попри заяви влади, дуже багато.

«Майже щодня дорогою з дому на роботу, проїжджаючи на власному автомобілі невелику відстань, бачу дві-три нелегальні заправки. І повірте, маючи чималий досвід, можу відрізнити чесний бізнес від нечесного, який не платить жодних податків до скарбниці. На цих заправках жваво працюють, людям продають бензин та дизпаливо — тобто торгівля на повну. А що вже казати про масштаби всієї України?» — каже експерт. За його словами, легальні заправки й мережі ніколи не допустять, щоб їхні клієнти, побачивши цінники з вищою вартістю бензину, перейшли від них до нелегалів.

Тож можна сказати: не хвилюйтеся, шановні автолюбителі, адже білоруські політичні перипетії (можливо, поки що) не вплинуть негативно на ваші кишені.