ДИСКУСІЯ
При реалізації масштабних програм слід стимулювати суміжні галузі виробництва
Аби передбачити більшість прихованих загроз, Прем’єр-міністр Микола Азаров ініціював регулярні зустрічі з провідними вітчизняними експертами-економістами, перша з яких відбулася вчора.
Глава уряду зазначив, що нині негативним фактором в економіці залишається від’ємне торговельне сальдо. При цьому значна частка імпорту припадає на енергоносії. Тож їх споживання, зокрема природного газу, значно скорочуватиметься. Натомість Україна розвиватиме видобуток власних ресурсів, переходитиме на альтернативні джерела енергії та продовжуватиме політику енергозбереження. Дисбаланс існує і в низці інших позицій. Прем’єр-міністр зазначив, що необхідно припинити практику імпорту товарів та послуг, не гірші аналоги яких виробляються в Україні.
Зі свого боку експерти попередили, що стимулювання власного виробництва є справою непростою і потребує хірургічного втручання. Виділяючи кошти на розвиток певної галузі, слід прорахувати, а чи не спричинить це зростання імпорту. Слушний приклад — програма масштабного будівництва житла. З одного боку, використовуються українські будівельні матеріали. З іншого, елементи внутрішнього оздоблення та оформлення квартир — імпортні. Наприклад, сантехніка, кахельна плитка, шпалери, меблі тощо. Тому експерти радять одночасно з реалізацією таких програм створювати стимули для розвитку дотичних галузей та виробництв.
Микола Азаров зауважив, що не завжди вітчизняні підприємства мають необхідні технології, аби конкурувати з імпортними товарами. А якщо такі технології купувати, імпорт все одно зростатиме. Виходить замкнуте коло. Відповідаючи на цю репліку, експерти зауважили, що імпорт високих технологій тиснутиме на торговельний баланс лише короткий період і з часом позитивно вплине на якість внутрішнього виробництва.
Також економісти порадили розробити загальні принципи стимулювання підприємств і чіткі критерії надання допомоги. Адже іноді, отримавши фінансування, виробництво не розвивається. У таких випадках у провідних країнах допомога переформатовується в кредит.
Експерти наголосили й на необхідності активізації кредитування в реальний сектор економіки з боку банківської системи, виваженої курсової, цінової та тарифної політики, створення умов, за яких іноземні підприємства розміщували б виробництва на нашій території, збільшення інвестицій в освіту, медицину, туризм тощо.