Хоч вступна кампанія не за горами, деякі абітурієнти досі достеменно не розібралися у всіх цьогорічних новаціях. А їх на вступників чекає чимало: від виключно електронної подачі документів, збільшення шансів вступити на омріяну спеціальність до запровадження так званого адресного держзамовлення. До чого саме готуватися майбутнім студентам, дізнавався «УК».
Прозорий рейтинг
Насамперед слід зважати, що строки вступної кампанії дещо скоротили — університети прийматимуть документи з 11 по 27 липня. Абітурієнти, які складатимуть творчі конкурси (журналісти, дизайнери, художники, актори), мають сформувати заяви до 20 липня. У Міністерстві освіти і науки переконують, що цього достатньо, оскільки зазвичай випускники подають документи у перші дні.
До університетів можна подати лише цьогорічний сертифікат ЗНО, оскільки у 2016-му запровадили нові підходи до визначення прохідного порога «склав/не склав» та методики розрахунку рейтингових балів. Саме тому тепер неможливо використовувати сертифікати попередніх років. Натомість цьогорічний сертифікат буде дійсним у 2017-му.
Загалом Міністерство освіти і науки поступово запроваджує покрокові зміни, щоб зробити вступну кампанію до вищих навчальних закладів максимально прозорою. Так, торік профільне відомство поставило крапку на численних сумнівних «хвилях» зарахування до вишів. Тепер електронна система автоматично (згідно з балами у сертифікаті ЗНО) розподіляє абітурієнтів у рейтингу обраного навчального закладу. Потрібно лише під час подачі заяв власноруч надати кожній із них пріоритетність — від 1 до 15. За словами першого заступника міністра освіти і науки Інни Совсун, ця система показала високу успішність, оскільки приблизно 85% вступників майже одразу було розподілено під час першої автоматичної хвилі зарахування.
Цей принцип діятиме й цьогоріч, тож краще завчасно визначитися, яка майбутня спеціальність найбільше до душі. Щоб абітурієнти обирали саме бажаний фах, а не полярно різні спеціальності (приміром, одночасно на дизайнера й медика), МОН скасувало обмеження подавати по три заяви до п’яти вишів. 15 шансів залишаються, натомість скасовано регулювання щодо кількості університетів. Скажімо, випускник, який мріє стати психологом, може подати по одній заяві на спеціальність «психологія» аж до 15 університетів.
Щоб остаточно уникнути черг до приймальних комісій, цьогоріч подати документи до вишу можна буде виключно в електронному вигляді. Для цього потрібно зареєструватися на сайті «Електронний вступ» (http://ez.osvitavsim.org.ua), створити «особистий кабінет» й сформувати заяви до вишів, вказуючи їхню пріоритетність. Причому кожен абітурієнт може щодня відслідковувати, куди він потрапляє на бюджет. «У майбутньому мрію стати дизайнером, утім не розумію, яким чином тепер брати участь у творчому конкурсі, — міркує киянка, цьогорічна випускниця Дарія Фесенко. — Адже раніше для цього в приймальній комісії вступникам видавали екзаменаційний листок і вклеювали в нього фото». У МОН коментують, що «у такому разі подання вступниками фотокарток до проходження творчих конкурсів не передбачено, а значить, їх вклеювання в екзаменаційні листи неможливе». А щоб взяти участь у творчому випробуванні, треба буде пред’явити паспорт та сертифікат ЗНО.
Вільна траєкторія
Там, де не потрібно демонструвати творчі здібності, вступники матимуть так звану вільну траєкторію: надаватимуть результати тестування з двох фіксованих предметів, а третій вони зможуть обрати із запропонованих університетом.
Примітно, що в 2016-му абітурієнти вступатимуть уже за новим Переліком галузей знань і спеціальностей. Тепер, вступаючи на ширшу, укрупнену спеціальність, студент здобуватиме більше вмінь і навичок, а в майбутньому матиме більше можливостей для працевлаштування. Для прикладу відкриваю сайт своєї альма-матер. Відтепер майбутнім бакалаврам в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка пропонують дві спеціальності, які включають різні освітні програми. Скажімо, у межах «журналістики» вступнику пропонують такі освітні програми: журналістика та соціальна комунікація, видавнича діяльність і медіа-редагування, медіа-продюсування, реклама і зв’язки з громадськістю. Також чотири освітні програми включає в себе «аудіовізуальне мистецтво та виробництво».
Та чи не найвагомішою новацією стануть нові підходи під час формування держзамовлення. Воно стане адресним, коли місце йтиме за вступником. Що це означає? Бюджетні місця університету забезпечуватимуть абітурієнти, які їх вибороли. Тому обсяг місць держзамовлення на ту чи ту спеціальність коригуватимуть залежно від її популярності серед вступників з вищими балами ЗНО. У результаті рейтингові університети, які надають якісну освіту, отримають більше бюджетних місць.
До вишу за конкурсом
Неабияким позитивним зрушенням стало скасування цільового прийому та вступу поза конкурсом. Тож усі абітурієнти проходитимуть конкурсний відбір. За даними МОН, лише окремі категорії вступників обиратимуть між конкурсним відбором за результатами тестів та вступними іспитами, а також можуть розраховувати на вступ за квотами. Це випускники, які через захворювання не змогли фізично скласти ЗНО, діти-сироти, особи, звільнені з військової служби після 30 листопада 2015 року, учасники бойових дій. Причому обсяг квот виші зможуть визначати самостійно: для університетів на території Донбасу — максимально 30% держзамовлення, решта вишів — до 10%.
За співбесідою до університетів мають право вступати військовослужбовці, учасники добровольчих формувань, волонтери, яких визнано інвалідами війни, а також учасники Революції гідності, які зазнали поранень, чорнобильці.
Крим і Донбас — наші
Щоб підтримати вступників із тимчасово окупованого Криму і неконтрольованих територій Донбасу, МОН створило для них особливі умови для вступу. Скажімо, абітурієнти з Донеччини і Луганщини можуть вступати за іспитами до університетів, евакуйованих з непідконтрольної території. Натомість сертифікат незалежного оцінювання відчинить цим дітям двері приймальних комісій будь-яких українських університетів. До речі, для таких вступників відбудеться третя сесія ЗНО — з 2 по 9 липня.
«Дехто з моїх однолітків, які прагнуть здобути українську освіту, не знають, як це зробити, бо не мають на руках необхідних документів», — розповідає «УК» випускниця з Криму Наталія Власова. У профільному відомстві запевняють, що торік абітурієнтам із Криму і Донбасу було нелегко зібрати потрібні документи. Тож тепер є правила, за якими вони вступатимуть до наших вишів, навіть якщо не можуть надати додаток до документа про базову загальну середню освіту.
Тут МОН співпрацює з ГО «Фонд «Відкрита політика» — на базі певних вишів у липні працюватимуть спеціальні освітні центри «Крим — Україна». У таких центрах абітурієнтам з анексованого Криму допоможуть скласти ДПА, отримати наш атестат, паспорт та ідентифікаційний код. З цими документами кримчани зможуть вступати до перелічених вишів за квотами.
КОМПЕТЕНТНО
Інна СОВСУН, перший заступник міністра освіти і науки:
— Кількість бюджетних місць в університеті не повністю залежатиме від кількості поданих заяв абітурієнтів, а лише коригуватиметься з огляду на популярність тієї чи іншої спеціальності серед майбутніх студентів. Тож вищий навчальний заклад може збільшити обсяги держзамовлення до 25% порівняно з минулим роком. Перевищувати цю межу не можна, оскільки тоді відбудеться раптовий перерозподіл і деякі виші залишаться без підтримки держави.
Кожен університет зможе перерозподіляти місця держзамовлення в межах укрупнених спеціальностей — для різних освітніх програм. І раніше виші отримували певну кількість бюджетних місць за спеціальністю «філологія», втім, на німецьку, французьку чи китайську мови самостійно визначали потоки.