"Без вини винуваті"

Ірина ПОЛІЩУК
11 червня 2015

Не секрет, що задля покращення статистики деякі слідчі буквально «вибивають» у підозрюваних потрібні їм свідчення. У результаті за грати потрапляють невинні люди, які просто не витримують катувань. І навіть коли знаходять справжніх злочинців, незаконно засудженим довести свою непричетність до злочину в суді вкрай важко. Які законодавчі зміни потрібні, щоб змінити ситуацію, роз’яснюють юристи.

Перегляду підлягає

Щоб зрозуміти всю складність ситуації з несправедливо довічно засудженими, варто згадати відому історію пологівського маніяка на прізвище Ткач. Він гвалтував і вбивав жінок. Почав це робити ще в середині 1990-х, але заарештували його лише через кілька років. За той час, поки його ловили, він позбавив життя багатьох жінок не лише в Україні, а й у Росії, а за скоєні ним убивства було загратовано понад 10 людей. Задля поліпшення статистики міліціонери катували невинних, знущалися з них і в результаті змушували визнати провину. Лише після того, як спіймали справжнього маніяка, підозрюваних у скоєних ним злочинах звільнили, однак далеко не одразу і не всіх. Це був тривалий процес, і за кожного засудженого адвокатам довелося ще чимало поборотись, щоб… довести очевидну невинуватість. Ці люди та їхні близькі пережили багато важких моментів, дехто з них не витримав страждань і помер.

У системі кримінального судочинства ніхто не застрахований від судової помилки. Тому коли людину обвинувачують у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачається покарання у вигляді довічного ув’язнення, то в суді першої інстанції справу розглядають колегіально, за участю не менше трьох суддів.

Адвокат Олександр Горошинський додає, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом закріплено право підозрюваного в особливо тяжкому злочині клопотати про розгляд справи судом присяжних (до його складу входить троє присяжних засідателів та двоє професійних суддів). Аби справу розглядав суд присяжних, потрібно, щоб підозрюваний звернувся з відповідним клопотанням до суду. Варто зауважити, що судова практика в країнах, де тривалий час діє суд присяжних, має набагато кращі статистичні показники щодо кількості виправдувальних вироків порівняно з нашою країною.

В Україні ж складно довести невинуватість засудженого, навіть коли у злочині офіційно визнано винною іншу людину. Причина в недолугій судовій системі й дуже складній процедурі перегляду кримінальних справ осіб, засуджених до тривалих термінів позбавлення волі, зокрема й довічно.

— Процедури виправлення судових помилок, які стосуються «довічників», в Україні фактично немає, — зазначає директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. — Оскільки це можливо зробити лише за наявності нововиявлених обставин, але їх не так просто знайти, та й узагалі може не бути. Крім того, перелік цих обставин дуже вузький. Раніше право виняткового провадження давало змогу Верховному суду виносити рішення про перегляд справи, якщо частина палати з кримінальних справ визнавала, що є сумніви щодо вироку, тоді не були потрібні жодні нововиявлені обставини.

Адвокат Олег Левицький нагадує, що у разі неправильного застосування норм кримінального законодавства або істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які вплинули на справедливість судового рішення, п’ятеро суддів Верховному суду України мали право ініціювати питання і переглядати судові рішення у кримінальних справах будь-якої давності.

«Попри те, що така модель не була бездоганною, вона існувала і працювала. Тобто ще донедавна, а саме до так званої судово-правової реформи 2010 року, українська правова система передбачала можливість перегляду і скасування остаточних рішень судів у кримінальних справах. Проте не у зв’язку з нововиявленими обставинами, а виключно з підстав очевидної помилковості судового рішення», — зазначає адвокат.

Щоб повернули право виняткового провадження ВСУ, потрібно внести зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінальний процесуальний кодекс. Щодо побоювань, мовляв, усі довічно засуджені, а їх майже 2 тисячі, подаватимуть заяви про перегляд, правозахисники наголошують, що це марно.

— Більшість тих, хто здійснив убивство за обтяжуючих обставин, визнали свою провину і не збираються звертатися за переглядом справи. Ідеться лише про тих, кого, на нашу думку, засуджено несправедливо, — наголошує Євген Захаров. — Держава має змінити законодавство так, щоб людина, яку засудили до довічного ув’язнення, могла сподіватися, що не сидітиме до самої смерті.

Навіть ув'язнені до довічного терміну повинні отримувати шанс вийти на волю.

А як за кордоном?

Ще один запропонований юристами варіант полягає в тому, щоб Уповноважений з прав людини взяв на себе функцію подання справ до розгляду ВСУ, якщо були істотні порушення прав людини. Проте експерти кажуть, що в офісі українського уповноваженого зазначають, що в них нема ресурсів через обмежений бюджет.

Для розв’язання цієї проблеми можна залучити систему безоплатної правової допомоги, фахівці якої допомагали б засудженим підготувати заяву про перегляд справи в порядку виняткового провадження і представляти їхні інтереси.

— Наприклад, у Польщі комісар з прав людини (наш аналог уповноваженого) може ініціювати перегляд справи, якщо було виявлено значні порушення прав людини, — каже експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко. — У нас це неможливо. Мені часто розповідають колеги, що у США в’язні, які відсиділи 10, 20 і більше років, виходять на волю виправданими. Цікаво, що у них немає відшкодування завданої шкоди за судові помилки, якщо тільки не доведено, що є пряма вина держави. Можливо, це одна з причин, чому в них ця система працює, а в нас — ні.

На думку адвоката Євгена Грушовця, кримінальне законодавство може бути лояльнішим, особливо до тих, хто не був виконавцем та організатором злочину, а також до осіб, які, відбувши великий строк покарання, змінили погляди на життя. Їх можна звільняти з місць відбування покарання. «Доцільно було б надати якомусь органу — чи суду, чи Уповноваженому з прав людини — в деяких випадках ініціювати процедуру перегляду вироку», — наголошує Євген Грушовець.

Усе це свідчить про те, що в Україні варто спростити процедуру перегляду судових помилок. Адже, як твердять адвокати, ситуацію просто необхідно змінювати. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua