Нині підготовка до посівної у країні ускладнилася через повномасштабну війну. Аграріям довелося зіткнутися з багатьма викликами. Найголовніший з них — скорочення площі, придатної для засіву. Значна частина українських територій була і частково залишається замінованою, ще частина — тимчасово окупованою. До переліку проблем додається ускладнення логістики, блокування зернового коридору, здорожчання витратних матеріалів (насіння, добрив, пального) тощо. На певних територіях не зібрано ще кукурудзу й соняшник. Проте в більшості підконтрольних Україні областей хлібороби вже сіють, бо погодні умови і стан ґрунтів дають змогу це робити.

Обсяги не зменшаться

На Полтавщині одними з перших у поле вийшли механізовані екіпажі СК «Радянський», ФГ «Соня», ТОВ «АФ «Василівська», Веселоподільської дослідно-селекційної станції, ще кількох агропідприємств півдня області.

Цього року весняному засіву підлягає 1,4 мільйона гектарів, з них на 647,7 тисячі посіють ярі зернові та зернобобові, на 614 тисячах гектарів — технічні. Це на торішньому рівні.

У розрізі основних сільськогосподарських культур найбільші площі займатимуть: кукурудза на зерно — понад 528 тисяч гектарів, соняшник — 435 тисяч, соя — понад 150 тисяч, цукрові буряки — 22,5 тисячі, ячмінь ярий — понад 85 тисяч гектарів.

На 3 квітня хлібороби Полтавщини посіяли 17,7 тисячі гектарів ранніх зернових, зокрема пшениці — 1,7 тисячі гектарів, ячменю — 12,9 тисячі, гороху — 2,6 тисячі, вівса — 0,52 тисячі гектарів.

Під урожай 2023 року в області посіяли майже 229 тисяч гектарів озимих зернових, з них пшениці — понад 216 тисяч гектарів. Рослинники вже підживили 141,9 тисячі гектарів (62% прогнозу). 

Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Олег Палій. За його словами, для забезпечення безперебійної цілодобової роботи техніки в полі полтавці використовують створену торік чат-групу. Діє обласний штаб зі сприяння проведенню комплексу весняно-польових робіт. Органам місцевого самоврядування рекомендували всебічно сприяти  всім учасникам кампанії, а особливо малим господарствам.

Посівного матеріалу в області достатньо — високоякісного, високих репродукцій. Потреба в мінеральних добривах становить майже 32 тисячі тонн діючої речовини. Нині є майже 26 тисяч тонн, або 81% потреби. Засобів захисту рослин потрібно 2558,5 тонни, є 1407 тонн (55%). Господарства вже уклали договори з постачальниками на їх придбання згідно з необхідними обсягами та строками поставок.

Досить добре забезпечені господарства й паливно-мастильними матеріалами. Вони накопичили майже 27 тисяч тонн дизелю і 2,6 тисячі тонн бензину, тобто відповідно 75% і 69% потреби.

Під опікою уряду

Для успішного проведення комплексу весняно-польових робіт і забезпечення сільськогосподарських виробників кредитними ресурсами пролонговано державну програму «Доступні кредити 5—7—9%».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №229 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва», для сільськогосподарських товаровиробників продовжено строк одержання фінансової підтримки для посівної кампанії до 31 березня 2024 року та пролонговано видані кредити для проведення посівних робіт (за умови погашення до 25% кредиту). Максимальна сума позички для сільгосппідприємств (терміном на 12 місяців під 9% річних) становить 90 мільйонів гривень. Державна гарантія для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за такими кредитами — 80%.

На 28 березня 97 сільгосптоваровиробників області залучили для проведення комплексу весняно-польових робіт понад 711 мільйонів гривень кредитних коштів, 85 господарств — за програмою «Доступні кредити 5—7—9%» на суму майже 357 мільйонів гривень.

Цього року запрацює Фонд часткового гарантування. Це буде додаткове забезпечення під отримання кредиту. Ідеться про 720 мільйонів гривень від держави та Світового банку. Кошти будуть доступні тим, хто має в обробітку до 500 гектарів.

Олег Палій каже, що нинішня посівна дуже важлива для України. Вона може визначити збереження виробничого потенціалу вітчизняних аграріїв. Агросектор — найбільша експортна галузь України, яка 2022-го забезпечила понад половину всього експорту, відправивши за кордон продукції на понад 23 мільярди доларів. Валюта, яка надходить у країну, підтримує резерви НБУ та стабільність гривні.

Цьогорічний  дефіцит бюджету, який прогнозовано становитиме 38 мільярдів доларів, покриють надходження від міжнародних партнерів. Проте ці кошти країна не може спрямовувати на оборону, тож фінансування армії складається з податків, які сплатили бізнес і населення. Щоб зберегти виробничий потенціал, аграрії потребують значних коштів на інвестиції в обладнання, закупівлю добрив і насіння, оплату праці тощо.