А ви пробували читати книжку в темряві? У Черкасах уже майже рік бібліотека працює… без електроенергії. Це не якесь суперсучасне ноу-хау, а сумні реалії, в яких доводиться працювати бібліотекарям та долучатися до знань відвідувачам закладу. Незважаючи на такі незручності, сюди щодня приходить кілька десятків читачів. Торік навесні тодішній очільник департаменту міської ради Сергій Воронов розповідав кореспонденту «Урядового кур’єра», як у місті реформують філії бібліотек — їх планували переобладнати в сучасні хаби, зробити центрами дозвілля, впровадити електронний читацький квиток, а для цього закупили валідатори та комп’ютери. Але про такі технології в темряві годі й мріяти!
Щасливе число не допомогло
Приміщення бібліотеки розташоване в колишньому гуртожитку, а нині — в будинку, яким керує ОСББ. Він — неподалік одного з черкаських університетів по вулиці Гоголя, 555. Як і більшість гуртожитків підприємств, його, відповідно до закону, передали на баланс міста, а пізніше, 29 квітня 2020 року, мешканці створили тут ОСББ й назвали «555».
— Коли гуртожиток передали в комунальну власність, платежі йшли справно й усе було нормально, — розповіла завідувачка бібліотеки-філії №4 для дорослих Черкаської міської ЦБС Віра Козій. — Коли ж торік у нашому будинку створили ОСББ і знайшли технічний паспорт на будинок, дехто, мабуть, вирішив, що приміщення бібліотеки належить йому. Але ми тут працюємо вже десятки років, і зараз його орендує департамент соціальної політики Черкаської міської ради. Та керівництво ОСББ розпорядилося вимкнути нам світло, мотивуючи тим, що в нас немає угоди з об’єднанням співвласників. Документ, запропонований юристами міської ради, не захотіла підписувати голова ОСББ. Як зараз працюємо? У світлий час доби біля дверей видаємо книжки.
Угода непорозуміння
З’ясувати причини ігнорування проєкту угоди, підготовленого міськими чиновниками, з боку голови ОСББ Наталії Літвінової, на жаль, так і не вдалося. Вона спочатку двічі переносила зустріч, а потім і взагалі відмовилася спілкуватися, сказала, що підозрює в цій ситуації якусь аферу з документами. Так і залишилося таємницею, на що натякає принципова керівниця. Хоч така угода могла дати можливість закладу нормально працювати.
По коментар кореспондент звернувся до заступниці Черкаського міського голови Анастасії Чубіної.
— Так, є певне непорозуміння, я б навіть хотіла через пресу закликати до співпраці голову ОСББ, — поділилася думками Анастасія Сергіївна. — Власне, бібліотека й працює на першому поверсі цього ОСББ. Це — комунальна власність. А немає світла, бо не укладено відповідну угоду. Міська рада готова заплатити борги й регулярно сплачувати за послуги з електропостачання, але річ у тому, що ми й досі не можемо порозумітися з головою ОСББ. Вона має власне бачення, як саме слід відредагувати текст цього документа. Однак усі наші платежі як органу місцевого самоврядування пропускає казначейство, тож до такої угоди є певні вимоги. Керівниця наполягає лише на своїй версії, але такий документ, який пропонує вона, не пропустить казначейство.
На місце вже не раз виїжджали різні комісії, з головою ОСББ спілкувалися представники відповідного департаменту, шукали варіанти, як можна вирішити питання. У зв’язку з цим непорозумінням утворився борг за спожиту електроенергію близько 30 тисяч гривень. Звісно, ми готові його заплатити й надалі щомісячно оплачувати послуги. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб бібліотека нормально функціонувала, бо зараз люди працюють у жахливих умовах.
Закликаємо ОСББ до співпраці, тому що з боку департаменту освіти зроблено чимало кроків, аби знайти спільну мову і підписати цей вистражданий документ. Нині наші фахівці шукають спільні точки дотику. Нам важливо створити для працівників бібліотеки та її відвідувачів нормальні умови.
Запобіжники від закриття
За статистикою, в Україні діє близько 15 тисяч бібліотек, 80% із них — у сільській місцевості. Кількість таких закладів постійно скорочується. На зміну паперовим виданням дедалі частіше приходять електронні книжки, соціальні мережі, ігри. Та й хто проміняє зручності сучасного смартфона на похід у темну бібліотеку? Адже читач не вдаватиметься в подробиці скандалу — хто з чиновників винний, що бібліотека працює в пітьмі… Але є чимало успішних прикладів осучаснення бібліотек. Не забули про них і законодавці.
На початку вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за зміни в законі про бібліотечну справу. Чинний закон було ухвалено ще 1995 року та оновлено 2000-го, тож уже дещо втратив актуальність. Нова редакція документа скасовує застарілі норми й додає сучасні терміни, наприклад, «електронна база даних», «електронний документ» та «бібліотечний пункт». Також закон передбачає створення Національної електронної бібліотеки, яка міститиме цифрові копії друкованих видань та аудіовізуальних матеріалів.
Новий документ також пропонує сучасну класифікацію бібліотек за формами власності та суспільним призначенням. Закон передбачає, що процес реорганізації чи ліквідації публічних бібліотек має розглядатися публічно. Як зауважують автори проєкту, документ захистить бібліотеки в громадах від закриття, а також посилить соціальні гарантії бібліотекарів.
— Дуже важливо, що ми заклали запобіжники проти хаотичного закриття бібліотек у громадах. Ліквідувати бібліотеку можна лише за згодою громади, погодження з Міністерством культури і в разі, якщо це не суперечить державним соціальним нормативам забезпечення населення публічними бібліотеками, — пояснює авторка законопроєкту Євгенія Кравчук.
Проєкту ще належить пройти друге читання, але вже зараз експерти позитивно оцінюють оновлення бібліотечного законодавства. Є надія, що після ухвалення закону про модернізацію бібліотек держава допоможе громадам з їхнім осучасненням. А головне — новий закон може вберегти їх від закриття. Адже тяганина з документами щодо згаданої філії бібліотеки в Черкасах дуже нагадує чиєсь бажання за будь-яку ціну отримати ласе приміщення, привабливе для ведення бізнесу.