У пакунках — протизапальні, противірусні препарати й антибіотики. Такий набір медикаментів передав бійцям АТО, які лікуються у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, в. о. міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець. За його словами, усе це зібрав оперативний штаб, який створено в міністерстві на час проведення АТО в східному регіоні країни. Цей штаб зібрав гуманітарну допомогу на суму 34,8 мільйона гривень. Надали її різні фармвиробники, сприяла і Всесвітня організація охорони здоров’я, військовому госпіталю передали свою продукцію також вітчизняні виробники ліків.
Василь Лазоришинець розповів, що перед приїздом до поранених бійців, які лікуються у Харкові, він зі своєю командою побував у зоні АТО, зокрема в кількох містах Луганської області: Лисичанську, Рубіжному і Сєверодонецьку. Там вирішували питання щодо перенесення медичних установ, які перебувають на зайнятій бойовиками території. Як зазначив в. о. міністра, уряд України виділив 300 мільйонів гривень на відновлення інфраструктури в Донецькій і Луганській областях. Василь Лазоришинець відзначив роботу медичних працівників у цих регіонах, які добросовісно виконують свої професійні обов’язки і затребувані громадою. Він навів приклад, що в одному з міст, де бойовики розгромили поліклініку, її відновила громада власним коштом.
Жодних нарікань не чув Василь Лазоришинець і на тих медпрацівників, які задіяні в зоні АТО чи шпиталях. Вони хоч і не підпорядковані безпосередньо МОЗ, але його керівники та фахівці відвідують як польові, так і стаціонарні лікувальні військові установи.
— Де б я не був, крім слів подяки на адресу медиків, які працюють у зоні АТО, я ніколи нічого не чув, — говорить Василь Лазоришинець. — Чи то звичайна лікарня, чи госпіталь, чи медична рота в зоні бойових дій — всюди про медиків добрі відгуки. Це героїчні люди, в основному волонтери, які йдуть у зону і надають там медичну допомогу. В штабі нашого міністерства є список, в якому значаться прізвища 271 лікаря тієї чи іншої спеціальності, які готові йти на фронт.
У військово-медичний клінічний центр Північного регіону в. о. міністра охорони здоров’я приїхав уже вдруге. Як і першого разу, він обійшов усі палати, де лікують бійців із зони АТО, поговорив з ними й побажав кожному якнайшвидшого повернення додому, до сім’ї.
— Я родом з Одеси, — розповідає Юрій Нігрей. — Удома на мене чекають мати, дружина і півторарічний син. Дуже за ними скучив. Останній раз бачилися місяців п’ять тому. Про те, що я в госпіталі, вони не знають, не говорив їм. Та й лікуюся тут лише другий день. Потрапив сюди з-під Дебальцевого з легким пораненням руки. Стан задовільний, ставлення — дуже, дуже добре. Я вражений. Для подальшого лікування мають перевести в Одесу — там сподіваюся не тільки одужати, а й побачити рідних. А вже потім повернуся до своїх побратимів — будемо й далі боронити нашу землю від ворога…
Сусід Юрія по палаті — старший лейтенант Сергій Дмитришин. Він служить у 34-му полку територіальної оборони, командир блокпоста. В госпіталь потрапив з-під Горлівки після чергового нападу бойовиків.
— Спочатку був мінометний обстріл, а потім з’явилася мобільна група на трьох бронемашинах, — пригадує Сергій. — Ми напад відбили без втрат: «гості» залишилися у нас. Шкода тільки, що мене зачепило. Я родом із Кіровоградської області. Там на мене чекає мама. Лікуюся в госпіталі десять днів, але мамі сказав, щоб не їхала: сподіваюся, що після поранення дадуть коротку відпустку, і тоді сам поїду до неї. Заспокою, що поранення легке, до весілля, як-то кажуть, заживе. Ну а після побачення — знову на блокпост, до своїх хлопців. І далі прийматимемо непроханих гостей так, як вони того заслуговують. У кожного бійця — історії потрапляння в госпіталь схожі між собою, а от поранення — різні.
— За час воєнних дій на сході України ми поставили на ноги близько трьох тисяч бійців, — розповідає начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Віктор Поліщук. — Нині на лікуванні у нас перебуває 404 хворих, із них приблизно півтори сотні поранених — із зони АТО.
Віктор Поліщук зазначив, що за час бойових дій на Донбасі клінічний центр отримав допомоги на понад 3 мільйони гривень. В основному це препарати, необхідна медична апаратура і меблі. І нині госпіталь усім необхідним забезпечений в повному обсязі. Що ж до гуманітарної допомоги від МОЗ, то ліків, як кажуть, багато не буває. І пояснив, що «з початку АТО 90% пацієнтів у центрі становили поранені, решта 10% — хворі. Тепер поранених — 30%, решта — бійці з різними захворюваннями: скаржаться на серце, шлунок, ревматизм». У людей, за словами начальника госпіталю, загострилися хронічні захворювання. Тобто в складних умовах АТО дають про себе знати слабкі місця організму.