Із 27 липня Нацбанк України дозволив банкам продавати населенню готівкову іноземну валюту в половині обсягів, який банки придбали у громадян із 13 квітня.

«Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, в чому полягає така ініціатива головного фінансового регулятора і як це нововведення відобразиться на економіці країни та громадянах.

Курс вирівняється, і не буде тиску на міжнародні резерви

Голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников вважає таке рішення регулятора раціональним та своєчасним.

«По-перше, наслідок такого рішення — послаблення панічних тенденцій серед населення, спричинених нещодавнім рішенням про підвищення курсу. По-друге, це дасть змогу зменшити вплив так званого сірого ринку валют, який, на відміну від офіційного, не переставав функціонувати, шляхом появи пропозиції на офіційному ринку. По-третє, дозвіл надано на продаж готівкової іноземної валюти тільки у половині наявних обсягів, що дасть змогу не спричиняти значного тиску на міжнародні резерви», — заявляє він.

Цілком позитивно до цього процесу ставиться й економіст Іван Нікітченко. Він переконаний, що так буде частково насичуватися готівковий ринок, а частина попиту  задовольнятиметься за курсом від банків, що нижчий, ніж у небанківських установах та на чорному ринку.

Безперечно, це сприятиме стабілізації ринку та курсу нацвалюти.

А ось голова правління Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова уточнює, що банки можуть і могли раніше продавати громадянам усю валюту, яку купили в них із 13 квітня цього року (не обов’язково в тих самих громадян). 27 липня банки отримали змогу продавати громадянам у півтора раза більше готівкової валюти, ніж купили в населення, за рахунок валюти, яку придбав банк на міжбанківському ринку.

«Мета такого кроку — нормалізація ситуації в готівковому сегменті валютного ринку. Через логістичні та психологічні чинники пропозиція готівкової валюти на нашому ринку останнім часом була відчутно слабкою, що створювало тиск на готівковий курс гривні до іноземних валют. Останні рішення Нацбанку України спрямовано на зменшення цього тиску.

Нагадаю, нещодавно регулятор дозволив продавати населенню безготівкову валюту з розміщенням її на строковому депозиті, а тепер — продавати в готівковому вигляді валюту, куплену на міжбанківському ринку», — додає вона.

Рішення продавати тільки половину обсягів купленої валюти пов’язано із платіжним балансом держави. Простими словами, пасивне сальдо торговельного балансу (переважання імпорту над експортом), яке  спостерігаємо під час війни в Україні, призводить до зменшення золотовалютного резерву центрального банку.

Це відбувається тому, що держава використовує свої золотовалютні резерви для контролю девальвації. Тобто таким рішенням Нацбанк залишає ці 50%, щоб тримати девальвацію під контролем.

Олена Коробкова зазначає, що  міжнародні резерви України станом на 1 липня становили 22,8 мільярда доларів і зменшилися за місяць на 9% через регулярний продаж Нацбанком валюти. Експерт переконана: якби тенденція спалювання резервів на підтримку курсу тривала, то це мало б украй негативний вплив на економіку. Тому за принципом меншого зла рішення Нацбанку однозначно було правильним.

Девальвація має піти на спад

У регуляторі впевнені, що девальвація має піти на спад. Чи так це?

Рішення НБУ, каже Максим Тютюнников, справді призупинить знецінення гривні за рахунок того, що регулятор не віддає в обіг усю наявну валюту, залишаючи за собою можливість використати валютні резерви для регулювання девальвації, що дасть змогу призупинити темпи її зростання. Поза тим, відповідне рішення має збільшити пропозицію в готівковому сегменті валютного ринку і зрештою позначитися на послабленні девальваційного тиску.

Іван Нікітченко пропонує поглянути на статистику минулого тижня, яка дає надію, що девальвація має піти на спад. У цей період НБУ викупив на міжбанку 683 мільйони доларів, а продав тільки 33 мільйони.

«Як бачимо, на міжбанку вже є надлишок валюти. Поки що це показники одного тижня, і якщо ситуація не зміниться, це сприятиме зміцненню готівкового курсу гривні», — зазначає він.

Проте експерт зазначає, що в довгостроковій перспективі існує ймовірність подальшої девальвації гривні. Він пояснює це тим, що експорт України ще дуже обмежено, падіння економіки очікується на рівні 30—35%, а західні партнери жодного місяця не покрили повністю наші потреби у фінансах. До того ж НБУ продовжує емісійне фінансування дефіциту бюджету.

Які негативні процеси можуть відбуватися на валютному та фінансовому ринках з огляду на це рішення НБУ?

«Вважаю, що рішення доцільне і до якихось відчутних негативних тенденцій на валютному та фінансовому ринку не призведе. Проте проблемою може стати неможливість задовольнити попит населення на валюту через брак готівки в банках, оскільки обсяги валюти, яку можуть надати банки, відносно невеликі. Розширення джерел надходжень та можливостей залучення валютних коштів не спостерігається», — зазначає Максим Тютюнников.

Чи неминуче зростання цін?

Як це може позначитися на цінах на продукти харчування та пальне в Україні? Пригадаємо, що в нашій країні з початку війни була прихована девальвація, адже фактично ринковий неофіційний курс валют був набагато вищим за офіційний. Це стало однією із причин стрімкої інфляції, тож зросли ціни на продукти харчування та пальне.

«Загалом девальвація та інфляція не завжди, але часто пов’язані між собою. В Україні нині це саме так, тому що частка імпортної продукції досить висока. Якщо дії Нацбанку України дадуть змогу зменшити темпи девальвації, то ціни залишатимуться стабільними. Принаймні не відбудеться такого стрибка в цінах, як ми спостерігали раніше», — вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва.

Девальвація гривні, як зазначає Іван Нікітченко,  автоматично призводить до прискорення інфляції. На його думку, нині на ринку чимало істотніших чинників високої інфляції, й тому зростання цін неминуче в будь-якому разі.

Приблизно так само розмірковує й Олена Коробкова, натякаючи, що зміна вартості імпорту через коливання курсу — лише один із чинників зростання цін на продукти та пальне.

Можливо, експортерів та імпортерів теж турбуватиме, як рішення Національного банку позначиться на їхньому бізнесі.

Загальновідомо, що під час кризи урядам вигідно послаблювати національну валюту. Коли обсяг міжнародної торгівлі падає і експорт знижується, послаблення національної валюти поліпшує умови для експортерів, адже витрати вимірюються в національній валюті, а виторг — в іноземній. Однак подальший контроль девальвації та фіксований курс валюти — нині обов’язкова умова для підтримання функціонування економіки.

«Саме для того щоб зберегти можливість регулювання девальвації, було встановлено обмеження продажу 50% отриманої в готівковій формі валюти. Тож впливу на експорт та імпорт через ці нововведення не передбачено», — резюмує Максим Тютюнников.

Інші експерти також не вбачають негативного впливу на експортно-імпортні операції від такого рішення НБУ.