Рано чи пізно все таємне стає явним. Хоч би скільки писали про те, що афери з податками приносять їхнім авторам не лише сильний головний біль і фінансові наслідки, а іноді й кримінальні справи, беруть це до уваги не всі. І перемагає «влада купюр».
Як повідомили в Головному управлінні Міндоходів у м. Києві, зокрема недбале ведення підприємницької діяльності додатково обійшлося столичному бізнесмену в кругленьку суму. Займаючись роздрібною торгівлею тютюновими виробами, сплачувати податки та збори він не поспішав. Як наслідок, діяльністю підприємця зацікавились фахівці управління Міндоходів і під час планової виїзної перевірки діяльності суб’єкта господарювання виявили численні порушення.
Було встановлено, що фізична особа — підприємець порушував податкове законодавство, не подаючи звітів з нарахування та не сплачуючи податків та зборів, зокрема єдиного соціального внеску, податку на додану вартість, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. За результатами перевірки, несплачених податків і зборів разом із фінансовими санкціями горе-бізнесменові донарахували понад 2,3 мільйона гривень, які доведеться сплатити до бюджету.
Менше фінансово, але гірше за наслідками обходиться тепер діяльність підприємству, яке впроваджувало ІТ-технології й ухилилося від сплати податків на понад 1,2 мільйона гривень.
Справді, наше нинішнє життя неможливо уявити без комп’ютерів, планшетів, комунікаторів. Вони масово є в кожній галузі української економіки та в побуті. Але навіть найсучасніший гаджет не працюватиме без спеціальних програм, які необхідно розробляти, модернізувати, обслуговувати. Цим займаються суб’єкти індустрії програмної продукції, яким, до речі, законодавство України передбачає істотні пільги зі сплати податків. Тобто створено всі умови для праці на користь собі й державі.
Та, на жаль, деякі спритники намагаються з вигодою для себе використати привабливі умови для розвитку ІТ-індустрії. Одного з таких нещодавно під час позапланової документальної перевірки виявили фахівці столичного управління Міндоходів. Це керівник київського підприємства, яке надає послуги з популяризації та реалізації програмної продукції.
Як констатують в управлінні, відпрацьовуючи контрагентів цього суб’єкта господарювання, фахівці знайшли фіктивний договір з іноземною компанією, що не існує, за допомогою якого підприємство занизило податок на додану вартість та податок на прибуток на суми понад 565 тисяч гривень та 703 тисячі гривень відповідно. Навіть у двох судах бухгалтерські документи, пред’явлені позивачем, не підтвердили правомірності формування валових витрат та податкового кредиту підприємства.
За результатами розгляду цієї справи відкрито кримінальне провадження, передбачене ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, а це ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Одні підприємці неохоче діляться заробленим з державою, а інші порушують трудові права працівників. Але, як повідомляють в управлінні, із запровадженням міндоходівцями скриньки «Мої трудові права — порушено» вони отримали дієвий інструмент для боротьби з тіньовими заробітками у столиці.
Так, тут зауважують, що особливо їм у цій роботі допомагають ті, чиїх прав не дотримано. Наприклад, нещодавно до одного з територіальних органів Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася громадянка, яка повідомила про порушення своїх трудових прав, а саме про те, що працедавець узяв її на роботу на посаду перукаря без належного трудового оформлення і сплачував їй заробітну плату «в конверті» у розмірі 40 відсотків виручки.
Фактична перевірка, проведена столичними фахівцями, повністю підтвердила це і виявила ще трьох «нелегалів». Тож у підприємця анульовано свідоцтво платника єдиного податку і донараховано податок на доходи фізичних осіб разом із штрафними санкціями, які вже надійшли до бюджету.
Податківці постійно нагадують про ризики і проблеми, які виникають у працівників, що працюють нелегально (без трудової угоди) чи отримують зарплату в «конвертах». Серед основних проблем та ризиків: неможливість отримання повної або часткової компенсації за лікарняним листом; втрата права на соціальне забезпечення у разі безробіття, народження дитини; позбавлення соціального захисту в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відмова у виплаті належної заробітної плати через виникнення конфлікту з роботодавцем, а також в оплаті щорічної відпустки або компенсації за неї; низька пенсія через те, що пенсійні нарахування були здійснені не в повному обсязі; неможливість отримання кредитів.