Як відомо, нещодавно Кабмін доручив тимчасово обмежити ввезення міндобрив із Росії. Йдеться про розширення антидемпінгових заходів на коди продукції, які нині можна використовувати для нелегального ввезення російських добрив. Як було заявлено, це робиться, щоб досягти балансу між інтересами аграріїв і хімічної промисловості. Ось тільки аграрії вважають, що про жоден баланс інтересів не йдеться, їхні інтереси вкотре порушено.
Нагадаємо, ще торік у травні Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про відновлення антидемпінгових мит на імпорт в Україну деяких азотних добрив російського виробництва в межах захисту власного виробника і зниження залежності українських аграріїв від поставок хімічної продукції.
Але такі захисні заходи обернулися черговим подорожчанням добрив для хліборобів («Добрива не на добре», «УК» №68 від 11 квітня 2017 р.), єдиний, кому вони пішли на користь, — українському монополістові, групі компаній Ostchem, що належить олігархові Дмитрові Фірташу. Ще тоді провідні аграрні асоціації звернулася до Прем’єр-міністра з вимогою ліквідувати монополію Ostchem на ринку міндобрив шляхом примусового продажу підприємств, що входять до групи компаній, незалежним українським та європейським інвесторам. Представники аграріїв зокрема зауважили, що монополіст Ostchem — фактично банкрут, оскільки заборгував аграріям 1,7 мільярда гривень за добрива, що були оплачені, але так і не надійшли до хліборобів, більше того, навіть їх не було вироблено. Значні суми цих боргів і досі не повернено.
Стати банкрутом, будучи монополістом на ринку, — це треба вміти! Та є й пояснення: як повідомила днями прес-служба генпрокурора, порушено кримінальне провадження проти деяких підконтрольних Дмитрові Фірташу підприємств за фактом ухилення від сплати податків. Ідеться зокрема про Сєверодонецьке об’єднання «Азот», ПАТ «Азот», ПАТ «Рівнеазот» тощо. Через фіктивні схеми вони вивели у тінь понад 500 мільйонів гривень. Як тут не збанкрутуєш!
Натомість робоча група з питань підтримки та розвитку вітчизняного ринку мінеральних добрив, заснована експертною радою Національного комітету з промислового розвитку, трактувала ситуацію по-своєму. У протоколі засідання цієї групи йдеться, нібито аграрії вказали на «стратегічну небезпеку існуючої залежності від російського недружнього експорту» і самі вимагали збільшення антидемпінгового мита на російські добрива. Ось тільки з’ясувалося, що особи, що підписали цей протокол, — ніякі не аграрії, а представники організацій, так чи інакше пов’язаних із самим монополістом, зокрема Союз хіміків та Федерація роботодавців України. А самих аграріїв на цю зустріч якраз забули запросити.
Певна річ, жодних кроків для ліквідації монополії на ринку добрив вжито не було. Мало того, ніхто із представників Ostchem чи пов’язаних з ними структур протягом року так і не спромігся відповісти на простеньке запитання: чому українські добрива, експортовані за кордон, там коштують набагато дешевше, ніж в Україні? Причому настільки дешевше, що вигідніше купити їх за кордоном і перевезти назад в Україну, ніж купити на місці. Можливі два пояснення: або на експорт ціни занижені (в це віриться мало, бо тоді Ostchem давно б уже наразився на антидемпінгові розслідування), або в Україні — завищені. Для власних хліборобів тобто. Який вже тут баланс інтересів!
Аграрії, не сподіваючись на монополіста, потихеньку налагодили альтернативні (напівлегальні) канали постачання міндобрив. Ось і нині їх намагаються перекрити і так знову штовхнути в обійми монополіста. Іншого шляху хліборобам просто не залишають.
ПРЯМА МОВА
Геннадій Новіков,
голова Громадської спілки
«Аграрний союз України»:
— Гіршого рішення годі й пропонувати! Саме нині, коли триває весняне внесення, пік попиту, взяли й заборонили, не зробивши нічого для диверсифікації ринку. Тобто поставили аграріїв на коліна перед монополістом, який задавлює ціною. Тепер у них добрива коштують більш як 10 тисяч за тонну, які раніше купували по 8,5 тисячі. Тепер змушуватимуть за новою ціною. Такого лицемірства і блюзнірства не можна витримати. Ми вимагаємо демонополізації ринку, бо монополія в усьому світі — це завжди погано для ринку. Тому якщо вже будуємо ринкову економіку, то треба боротися з монополіями, щоб працювали ринкові механізми. У нас вони не працюють. Українські аграрії купують добрива в середньому на 40% дорожче, ніж закордонні імпортери тих самих добрив. А були періоди, коли переплата сягала і 100% — тобто вдвічі! А потім виходимо на світовий ринок — конкуруйте! Та як конкурувати, якщо у нас добрива вдвічі дорожчі, ніж у конкурентів, а вартість добрив становить 12—15% собівартості збіжжя?
Михайло Соколов,
заступник голови
Всеукраїнської аграрної ради:
— У нас в державі найвищі ціни на мінеральні добрива. Через це аграрії не вносять їх у належній кількості. Ми втрачаємо на цьому щороку 200 кг поживних речовин на гектар ґрунту. І на тлі цього, коли самі виснажуємо ґрунти, руйнуємо основу, за рахунок якої живемо, годуємо країну, нарощуємо експорт — у цей самий момент приймаємо рішення зробити добрива ще дорожчими. Таке враження, що є якась змова олігархів проти аграрної галузі!