«Менше знатимеш — міцніше спатимеш». Саме ця приказка згадалася після поїздки до села Озера Бородянського району Київської області. Хороше село: від Києва недалеко, заможне (річний його бюджет, за словами сільського голови Вадима Мартинова, становить майже 2 мільйони гривень на рік), люди розумні — жити б собі й не тужити, але... Але не може спати спокійно ось уже понад півроку частина сільської громади. Бо, бачите, після набуття чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка не є конфіденційною, таємною або службовою, дізнались озерці, що їхній сільський голова причетний до розроблення цілої схеми відмивання коштів.
Депутати Озерської сільської ради сьомого скликання, яким хотілося нарешті розібратися у грошових оборудках Вадима Мартинова, достукалися до Державної казначейської служби України. Та ж запевнила, що «на виконання пункту 3 статті 3 Закону України від 11. 02. 2015 р. № 183-VIII «Про відкритість використання публічних коштів» казначейство щоденно після завершення операційного дня передає інформацію про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку за поточний день Міністерству фінансів України для оприлюднення на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, у тому числі по Озерській сільській раді Бородянського району Київської області».
Добре бути альпіністом
Отримавши вільний безоплатний доступ до цього ресурсу, сільська громада виявила досить цікаву інформацію щодо касових видатків Озерської сільської ради за період з жовтня 2014-го по лютий 2016 року. Скажімо, селян дуже зацікавило, що в 2014-му та 2015 роках їхній населений пункт потрапив під буреломи. Ще й такі, що Озерська сільська рада змушена була залучати до «ліквідації наслідків буреломів»… альпіністів! Згідно з актами виконання робіт №1 за листопад 2014 року та договором №МА-141110 від 24 листопада 2014 року і №1, датований цим місяцем, договором №МА-141111 від 9 грудня 2014 року, ТОВ «Мадаред груп» сільрада сплатила верхолазам спочатку 43 966,13 гривні, а згодом — ще 46 927,78 гривні.
Пан Мартинов на це сказав, що під «буреломами» він мав на увазі старі потрухлі берези на сільському кладовищі, які «почали падати, бити пам’ятники. З десятої спроби, — запевняв голова сільради, — я найняв альпіністів, і вони вирізали та вивезли 50 дерев. Ці хлопці зрізали повністю чотири тополі й почистили ще 20 дерев біля школи та дитячого садочка, які теж могли наробити багато лиха. Ви не перша людина, яка приїздить до села перевіряти скарги так званої громади. Усім тут заправляють колишні голова сільради Лариса Кушніренко та секретар (нині голова громадської організації «Сила громади с. Озера») Оксана Одинцова. Вони мутять воду».
Може, й так. Але діями сільського голови не задоволені й інші селяни, зокрема й депутати, з якими він працює. 22 лютого 2016 року до пана Мартинова звернувся наприклад із запитом депутат сьомого скликання Озерської сільради Володимир Мацкевич, який просив сільського голову надати копію всіх сторінок книги реєстрації розпоряджень сільського голови в період з листопада 2014-го по лютий 2016 року, а також копію договору про надання матеріальної допомоги жителям села Озера та виплату заробітної плати посадовим особам місцевої сільради, а ще доступ до актів виконаних робіт різними товариствами та фізичними особами.
У телефонній розмові депутат пояснив, що з такими запитами він був змушений звернутися не лише до сільського голови, а й прокуратури Київської області, бо пан Мартинов на справедливі вимоги депутатів не реагує. Із прокуратури та Бородянського відділення поліції Ірпінського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області Володимир Мацкевич отримав відповіді. Один із заступників керівника поліції пан Осіпов повідомив, що нині проводять «досудове розслідування у кримінальному провадженні 12015110120000824, розпочатому 04. 11. 2015 р. за фактом підробки рішення Озерської сільської ради щодо використання бюджетних коштів в с. Озера Бородянського району Київської області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України».
«Шевченків» благоустрій
Окрім депутата Володимира Мацкевича, до правоохоронних органів звернулися в лютому 2016 року ще 12 членів громади села Озера. Вони повідомляли про причетність до схеми відмивання коштів у селі ще й такого собі ТОВ «Експеріанс Груп», якому за роботи — благоустрій території в с. Озера на вул. Шевченка, 7, яких вони не виконували, сільська рада «проплатила 15. 10. 2015 р. 90 927,60 гривні відповідно до опублікованої платіжки». Ця фірма і за благоустрій території на вул. Шевченка, 7 отримала 18. 12. 2015 р. ще 95 965,20 гривні.
Разом із сільськими активістами ми побували за вказаною адресою. Там справді є «шевченківська хатинка», в якій мешкає стара жінка. Про жодні гроші на благоустрій вона не знає. Лише пригадала, що біля місцевої школи, по сусідству з якою мешкає, зробили металеву огорожу завдовжки приблизно 200 метрів.
Зрозуміло пояснити, на який благоустрій пішли майже 200 тисяч гривень, а також чому на асфальтування 300 метрів вузенької сільської вулички Першотравневої було витрачено майже мільйон гривень, Вадим Мартинов не зміг. Не схотів, очевидно, цього зробити і голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, до якого ми звернулися по коментарі. У відповіді «Урядовому кур’єру» він лише зазначив, що «на території села Озера проживають громадяни, які підтримують сільського голову Мартинова В. А. і які не підтримують його. Сьогодні потрібно сісти за стіл переговорів і мирно вирішити всі актуальні питання, що є в селі. Необхідно у вирішенні спірних питань трішечки поступитися, почути одне одного. На жаль, сьогодні в селі Озера частина громади, що підтримує голову, і частина, яка його не підтримує, не можуть домовитися, тому ситуація загострюється».
«Що ж до використання коштів — правомірно чи ні, — пише пан Єрко, — зазначу, що цим питанням займаються правоохоронні органи та інші структури, що можуть вирішити правомірність дії сільського голови».
Така відповідь не може задовольнити нікого. Чи не тому жителі Озер звернулися вже з новими заявами до інших державних структур? Зокрема до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
Тетяна ПАРФЕНЮК
для «Урядового кур’єра»