У держбюджеті-2020, який Верховна Рада ухвалила ще в листопаді, передбачили пів мільярда гривень надходжень від видобутку бурштину. Голова Рахункової палати України Валерій Пацкан одразу ж зауважив: це не підкріплено законодавством, тому є ризик, що кошти просто не надійдуть.

Іншими словами, народні обранці поставили воза попереду коня, як, зрештою, робили й у попередні роки. До держбюджету вносили певну цифру, якої успішно не виконували. Та 19 грудня, на Миколая, депутати зробили нам довгоочікуваний подарунок: остаточно ухвалили урядовий законопроєкт №2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання видобутку бурштину» і взяли за основу той-таки урядовий №2241. На розгляді ще один, №2242.

Усі три документи комплексно врегульовують видобуток бурштину. Отже, шанс наповнити головний державний гаманець від видобутку сонячного каменю на 29-му році незалежності нарешті з’явився. Імовірність підпису Президента майже стовідсоткова, адже саме з його ініціативи уряд зробив подання. Щоправда, аби шанс таки став реальністю, потрібно ухвалити ще чимало підзаконних актів та урядових постанов.

На це прикінцеві положення закону №2240 відводять три місяці з моменту набуття чинності.

Чорне і біле

«Пісок — не бурштин». Саме так коротко і більш ніж вичерпно відгукнувся у фейсбуці на нещодавню ініціативу Рівненської ОДА зупинити нелегальний видобуток піску рівнянин Ігор Федорук.

Тобто люди добре розуміють, що це неспівмірні надходження. І усвідомлюють, що з бурштину може (і має) розбагатіти не лише Рівненщина, а й Україна. Адже експерти наводять такі цифри: по-білому за два останні роки видобуто лише… 5,6 тонни бурштину. Тоді як чорний ринок у сотні разів переважає офіційний.

Нагадаємо, що видобутку бурштину в Україні не заборонено, але процедура отримання дозволів та відведення земельних ділянок була громіздкою й заорганізованою. Земельну ділянку відводили рішенням Кабміну за погодженням шести міністерств. Органи ж місцевого самоврядування не мали жодного впливу на незаконних копачів на своїх територіях. І за місячні пейзажі, якими вкрита північ Рівненщини, ніхто не відповідав. Адже рекультивацію пошкоджених ділянок (а це землі запасу сільських рад і лісового фонду) попередній уряд поклав на лісові господарства, які, втім, не мали на це ні коштів, ні мотивації: навіщо сьогодні відновлювати, щоб завтра все перекопали знову?

«Тепер отримання дозволів істотно спростили, — коментує заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. — Єдиний дозвіл на розвідку та видобуток бурштину треба виграти на електронному аукціоні, тоді держава одночасно вирішує питання відведення земельної ділянки. Ідеться про ділянку до 10 гектарів на п’ять років. Початкова ціна за гектар площі, яку планують розробляти, — 34 тисячі гривень. Це зроблено для того, щоб, з одного боку, спростити доступ до видобутку середньому та малому бізнесу, який хоче працювати легально, з іншого — створити конкурентне середовище. До того ж, обмежений термін чинності дозволу мотивує користувачів швидше й ефективніше розробляти ділянку в спосіб, який завдасть найменшої шкоди довкіллю».

Законопроєкт №2241 паралельно вносить зміни до Податкового кодексу. Він знижує ренту на видобуток бурштину з 25 до 15%. При цьому до державного бюджету надходитиме 70% ренти, до місцевих спрямують 30. І це, зрозуміло, теж має стимулювати керівництво громад на бурштиноносних територіях до пошуку інвесторів для легальної розробки родовищ.

…А нині не добувають!

Що на Рівненщині нині? Лише п’ять користувачів мають спеціальні дозволи на розробку родовищ у Сарненському та Володимирецькому районах: це державне підприємство «Бурштин України» та чотири товариства з обмеженою відповідальністю. Але виявляється, у 2019-му жоден з них бурштину не видобував. Хтось уже опрацював ділянку, а нової йому не відвели, хтось ще тільки почав розвідку.

Цікаво, що й нелегальний видобуток нині фактично згорнуто: на чорних ринках катастрофічно впала ціна, а вимоги до якості дуже зросли. Ось і тримають люди те, що накопали раніше, без руху. Утім, продати його з набуттям чинності нового закону зась! Бо встановлено кримінальну відповідальність (до 8 років позбавлення волі) за незаконний видобуток, збут, придбання, зберігання, пересилання чи перевезення, переробку бурштину та ухилення від рекультивації земельних ділянок.

Ефективне використання земельних ділянок та їх рекультивація, на яку вже не потрібен спеціальний дозвіл, — тепер повна відповідальність користувача.

А за видобуток корисних копалин з використанням несертифікованого обладнання (приміром помпи) передбачено штраф для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб — від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів. За повторне порушення штрафи зростають відповідно від 300 до 600 мінімумів.

До 1 січня 2021 року заборонено експорт необробленого бурштину. За версією уряду, це має зменшити обсяги нелегального видобутку. Але, кажуть експерти, заборона експорту і продажу каменю за світовими цінами може приспати бажання інвесторів розробляти родовища. До того ж, не передбачено можливості легалізації видобутого раніше каміння. Її доречно надати за умови виплати певної компенсації державі. Але відповіді на ці питання доведеться давати вже, як кажуть, на марші.

Чи заженемо джина у пляшку?

Чи ж вдасться, образно кажучи, загнати джина назад у пляшку? Адже за 28 років виросло ціле покоління тих, хто живе з цього незаконного промислу. Прикметно, що разом з ухваленням бурштинового пакета законів діти-копачі опублікували в соціальних мережах свої небезпечні розваги, як вони катаються над копанками та які трюки виробляють. Що це — виклик державі чи неусвідомлене бажання похизуватися перед однолітками?

А поки що на Рівненщині тиша: не поспішають коментувати, по суті, бурштинову революцію ні лісівники, ні правоохоронці, ні податківці, яким і належить контролювати, як виконують норми нового законодавства. Однак до бурштину тепер краще навіть не наближатися: від 5 до 8 років позбавлення волі — то вже не жарти.

ПРЯМА МОВА

Василь ГРИНИК,
голова Клесівської ОТГ Сарненського району:

— На початку жовтня на території нашої громади пройшло виїзне засідання робочої групи Верховної Ради, яка готувала до розгляду бурштиновий пакет законів. Ми все показали, розказали. Може, це й не зовсім те, на що ми сподівалися, однак краще, ніж нічого. Бо якщо бізнес купуватиме дозволи на електронних аукціонах, бюджет громади матиме 30% рентної плати; якщо він працюватиме на наших землях запасу, — це ще плюс плата за землю. І нарешті якщо люди працюватимуть легально, то наш бюджет поповниться ще й за рахунок ПДФО. Хотілося б, щоб було саме так.