Мегакурорт «Свидовець» існує поки що у планах. Довкола нього вже поламано стільки списів, що про це можна писати окрему історію. У цій справі протистоять інтереси великого капіталу, місцевих підприємців та екозахисників. Після перших реальних кроків зведення на Закарпатті грандіозного гірськолижного комплексу, який здатен посперечатися з найбільшим на сьогодні гірськолижним курортом «Буковель» на сусідній Івано-Франківщині, будівництво застрягло в судівських баталіях. Хто проти кого воює і в чому полягають аргументи сторін, як ставиться до цієї ситуації місцеве населення, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

Конкурент «Буковелю»?

Почати б із того, чим Свидовець зацікавив інвесторів великого будівництва в Карпатах. По-перше, це високогірний масив, на якому завдяки географічному розташуванню найдовше в Карпатах зберігається сніговий покрив. По-друге, ці місця вирізняються мальовничими ландшафтами, багаті природними ресурсами і поки що зовсім не освоєні туристами. Можна спрогнозувати, що у разі спорудження курорту вони стануть бажаними для відпочинку, притягальними для туристів, отже забезпечуватимуть стабільні доходи інвесторам.

Поширена думка, що «Свидовець» може стати конкурентом сусіднього гірськолижного курорту «Буковель». Та й плани майбутнього будівництва вражають. Ідеться про умови для розміщення 28 тисяч туристів, які приїжджатимуть і на зимові, і на літні розваги. Для гостей передбачено спорудити 60 різних за розмірами і рівнем сервісу готелів, 120 закладів громадського харчування, прокласти асфальтовані дороги й пішохідні доріжки, обладнати автомобільні паркувальні майданчики, навіть спорудити власний аеродром. На лижній трасі завдовжки 230 кілометрів мають встановити 23 опори для повітряного переправляння лижників.

Під загрозою заповідні місця і праліси

Замовником мегакурорту офіційно ще шість років тому виступили Рахівська та Тячівська райдержадміністрації. Їхня зацікавленість у надходженні інвестицій зрозуміла. Але є й інший бік, на якому нині частина місцевого населення, екологи — громадські активісти, а також підприємці із села Лопухів на Тячівщині. Останні й подали до суду, вважаючи, що спорудження мегакурорту згубно позначиться на лісовому господарстві, в якому знайшла робочі місця переважна частина місцевого населення.

Головна ж сила, яка виступає з багатьма аргументами проти будівництва гірськолижного курорту й активно підтримує позивачів, — екологи громадських організацій. Серед них навіть екоактивісти зі Швейцарії. Вони стверджують, що будівництво такого величезного туристського об’єкта завдасть непоправної шкоди природі й матиме руйнівний вплив на водні ресурси регіону.

Зауважимо, що гірський масив Свидовець лежить між річками Тересва та Чорна Тиса, перша з яких протікає Тячівським, друга — Рахівським районами. Гори в цій частині  слугують вододілом і водночас формують водні запаси цих річок, які вливаються в найбільшу на Закарпатті ріку Тиса. Зрозуміло, що від чистоти і наповненості водних артерій значною мірою залежить екологічне становище в усьому регіоні. Впливають ці чинники й на Угорщину, на територію якої вливається Тиса. Можуть потерпати ще кілька європейських країн, адже ця ріка — притока Дунаю.

Загроза забруднення річкових вод і загалом довкілля, стверджують екологи, реальна. Майже пів тисячі гектарів гірських лісових насаджень для облаштування спусків і будівництва курорту доведеться вирубати. Тим часом значна частина лісових угідь входить до Свидовецького заповідного масиву — природоохоронного об’єкта національного значення. На частині території, наголошують екологи, в незайманому вигляді зростають праліси, представлені сосновими та буковими масивами.

На Свидовці збереглися льодовикові озера, зокрема Апшинець і Ворожеська, цінні пам’ятки давнього періоду формування Карпат. Багато що на цьому гірському масиві збереглося в первісному вигляді і, що особливо прикметно, у центрі Європи. Лише за кілька десятків кілометрів, біля села Ділове на Рахівщині, в позаминулому столітті було встановлено символічний знак «Центр Європи».

Інвестор у статусі інкогніто

На запити місцевих активістів, хто замовник будівництва гірськолижного курорту, отримано відповідь, що розроблено проєкт на замовлення Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій. Ім’я ж інвестора досі офіційно не оприлюднено, що створює атмосферу недовіри, викликає сумніви в населення.

А як враховують у цій історії інтереси місцевих жителів? Про «громадські обговорення», які начебто відбулися, багато з них дізналися постфактум. За ухвалення плану будівництва в селі Лопухів проголосувало 20 осіб із тих, котрі були на зустрічі із цього приводу. Тим часом у цьому селі понад 3 тисячі жителів.

Далеко не всі підтримують проєкт майбутнього мегакурорту і в населених пунктах Ясіня та Чорна Тиса, що лежать по інший бік гірського масиву Свидовець. Загалом тутешнє населення більш схильне підтримати ідею будівництва великого комплексу. Чинник, що стимулює, і приклад для них — стрімкий розвиток курорту «Буковель», який зовсім поряд на території сусідньої Івано-Франківської області.

«Розуміємо, що без залучення інвестора у нашу громаду її бюджет і надалі буде таким мізерним, як нині. І ми не зможемо розвивати інфраструктуру. Я за те, щоб залучити інвесторів. Однак виступаю за те, щоб все робити якомога правильніше, аби не зашкодило, адже все можна продумати і наперед прорахувати. Варто прописати чіткі умови, правила, щоб збільшити дохідну частину бюджету, — сказав із цього приводу голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук. — Будь-яке будівництво можна прописати чітко, що мають бути водопровід, каналізація, очисні споруди, дороги, місця для випасу худоби. У Європі поряд існують гірськолижні курорти, сільське господарство, заповідні території. Чому в нас не може так бути?»

Проте чітких розрахунків, яка буде практична користь жителям цих населених пунктів, досі ніхто так і не зробив. Тож наскільки життєспроможна, вигідна для місцевих ідея будівництва, попри його проголошену користь, — питання відкрите.

Експерти-екологи впевнено стверджують, що й без курортного будівництва Свидовець може приваблювати дедалі більше туристів. Якщо ця місцевість отримає заповідний статус і матиме промоційну підтримку, то їх потоки лише зростатимуть. Це наповнюватиме місцеві бюджети і створюватиме робочі місця. Унікальний гірський масив із полонинами, пралісами, озерами буде не зруйновано, а збережено для нащадків.

Суд знову на паузі

Судова тяганина довкола будівництва гірськолижного курорту на Свидовці триває із 2017-го. Торік 29 вересня Верховний Суд скасував рішення Львівського апеляційного, який визнав законними детальні плани території для будівництва, і направив справу для розгляду в суді першої інстанції — Закарпатського окружного адміністративного.

Це засідання відбулося в Ужгороді 17 січня. Тривало понад годину, після чого його перенесли через клопотання позивачів. Вони, як і раніше, вимагають визнати незаконними розпорядження Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій щодо затвердження детальних планів будівництва курорту. При цьому посилаються на відсутність позитивного висновку про вплив майбутнього курорту на довкілля, який мала ще до початку проєктування надати державна екологічна експертиза. Такий висновок передбачено Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

У статті 3 закону йдеться про надання висновку з багатьох галузей — туризму і рекреації, прокладання лижних трас, спорудження лижних витягів, канатних доріг і комплексів споруд, лісівництва і сільського господарства, будівництва автомобільних доріг, повітряних ліній електропередачі, об’єктів водоочищення і каналізації, знешкодження побутових відходів. Усі ці елементи охоплює діяльність майбутнього курорту.

Під час судового засідання на захист позиції Тячівської та Рахівської райдержадміністрацій виступила адвокат Ярослава Іванова. «Стверджувати про шкоду для довкілля, на яку посилаються позивачі, на нашу думку, передчасно. Щоб робити такі висновки, потрібно провести дослідження і обстеження», — сказала захисниця.

Насамкінець. На прохання позивачів судове засідання знову перенесли. Мегакурорт «Свидовець» все ще залишається у планах. Чи стануть вони реальністю, покаже час.