«Головне питання порядку денного — затвердження проєкту державного бюджету на 2022 рік. Другий рік поспіль ми вчасно затверджуємо і передаємо головний кошторис країни на розгляд парламенту та готові якісно обговорювати його з народними депутатами. Цей бюджет не лише збалансований та реалістичний, це бюджет модернізації країни, відновлення економіки та інвестицій в людину, країну і майбутнє», — наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання уряду.
Акцент на внутрішні запозичення
Щодо макроекономічних показників документа, очільник уряду повідомив, що видатки бюджету зростуть на понад 100 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету скорочується з 5,5% цього року до 3,5% наступного. Стратегія уряду полягає в зменшенні дефіциту та державного боргу, а також у його переформатуванні з акцентом на внутрішні, а не зовнішні запозичення.
Згідно з проєктом, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 мільярдів гривень, що на 161 мільярд більше порівняно з 2021-м. Витрати натомість становитимуть 1465 мільярдів гривень.
Щодо деяких ключових параметрів бюджету, однією з важливих новацій, яка ґрунтується на указі Президента, встановлення мінімальної зарплати для лікарів 20 тисяч гривень, а мінімальної зарплати для середнього медперсоналу — 13,5 тисячі гривень.
Загалом медична галузь отримає 193 мільярди гривень, що на 31 мільярд більше, ніж цьогоріч. А якщо порівнювати з 2019 роком, то бюджет на медицину зріс фактично вдвічі.
Глава уряду також зауважив, що інвестиції в українців — це інвестиції і в освіту, на розвиток якої планують спрямувати 185 мільярдів гривень. Це на 21 мільярд більше, ніж цьогоріч. Кошти спрямовуватимуть на підвищення зарплат вчителям. Також із 1 січня 2022 року до двох тисяч гривень зросте мінімальна стипендія для студентів закладів вищої освіти та в 2,5 раза — для студентів закладів професійно-технічної освіти.
Літні люди отримають доплати
Бюджет Пенсійного фонду планують у розмірі 531 мільярд гривень, що на 31 мільярд більше, ніж зараз. Впроваджується щорічна індексація пенсій, а це додаткові 28,2 мільярда. На доплати військовим пенсіонерам спрямують 10,6 мільярда, а на перерахунок пенсій чорнобильцям — 2,5 мільярда гривень.
І саме на засіданні уряд ухвалив рішення, що з 1 жовтня 2022 року пенсіонерам віком 70—75 років буде встановлено щомісячні додаткові доплати в сумі до 300 гривень. Прем’єр-міністр також нагадав, що з жовтня 2021 року пенсіонери віком 75—80 років отримуватимуть доплати до 400 гривень.
У пріоритеті кошторису також армія та обороноздатність. Тому 5,95% ВВП спрямують на цей сектор, а грошове забезпечення військових зростає на 7,7 мільярда гривень. Планується забезпечити житлом учасників АТО зі статусом внутрішньо переміщених осіб, на що в проєкті бюджету закладено 5,5 мільярда гривень.
Не знижуватимуться й темпи будівництва доріг. Заплановані на це видатки перевищать 120 мільярдів гривень. Будуватимуть нові мости, аеропорти, інші об’єкти інфраструктури.
Глава уряду наголосив, що цей кошторис вперше за часи незалежності розроблено на основі трирічної бюджетної декларації, а також в нього імплементовано основні ідеї національної економічної стратегії до 2030 року: «Уперше за історію нашої країни маємо стратегію, яка не залишається на папері, а реалізовується».
Серед ключових елементів стратегії Денис Шмигаль назвав інтеграцію до ЄС і НАТО. І позитивною оцінкою такої роботи він назвав рішення Європейської комісії про надання Україні чергового траншу макрофінансової допомоги в 600 мільйонів євро, про що раніше повідомив віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Україна прискореними темпами розбудовує інфраструктуру. Тож на засіданні уряду було схвалено звернення Кабінету Міністрів до уряду Японії з приводу надання позики для прискорення реалізації будівництва мостового переходу через річку Південний Буг у Миколаєві.
Авто розмитнюватимуть у «Дії»
Прем’єр зазначив, що для більшості українців ввезення авто з-за кордону часто супроводжувалося складнощами і затягуванням процедури. Тож уряд планує зробити можливим розмитнення таких транспортних засобів через додаток «Дія». Ухвалена на засіданні постанова дає початок реалізації експериментального проєкту.
«З’явиться можливість через смартфон подати необхідні документи, оплатити митний збір і завершити митне оформлення авто в автоматичному режимі. До слова, оплатити збір також можна буде онлайн», — повідомив глава уряду.
А міністр фінансів Сергій Марченко, докладніше презентуючи проєкт нового кошторису, повідомив, що на 30% зростуть видатки на інклюзивну освіту та безбар’єрність. Буде забезпечено цифровізацію всіх галузей економіки та створено умови для перепису населення.
Він також зауважив, що кошти за програмою медичних гарантій, зокрема і ковідний пакет, становитимуть 158 мільярдів гривень, а на систему вакцинації заплановано спрямувати майже 6 мільярдів.
До 320 мільярдів гривень зростуть видатки на соціальне забезпечення. А в опалювальному сезоні буде повністю забезпечено видатки на оплату пільг і субсидій на комунальні послуги. На це спрямують 34 мільярди гривень. На підтримку ветеранів — майже 14 мільярдів, що на 6 мільярдів більше, ніж у 2021 році.
Видатки на культуру та мистецтво заплановано в сумі 13,5 мільярда гривень, що на 2,3 мільярда більше, ніж нині. А загальний ресурс на фізичну культуру і спорт становитиме 11,3 мільярда. Завдяки цьому буде побудовано й відремонтовано понад 200 спортивних об’єктів.
На розвиток транспортної інфраструктури спрямують 16,1 мільярда гривень. Завдяки цьому розвиватиметься залізниця, будуватимуть і реконструюватимуть аеропорти, судноплавні шлюзи.
Фінансовий ресурс на розвиток житлово-комунального господарства й реалізацію проєктів з енергоефективності становитиме понад 70 мільярдів гривень. А на підтримку вугільної галузі й часткове покриття оплати праці шахтарів передбачено 4,5 мільярда гривень.
Видатки на екологію перевищать 11 мільярдів гривень. Тут враховано і видатки на відтворення лісів. А на підтримку аграріїв обіцяють спрямувати понад 8 мільярдів гривень.
Очільник Мінфіну зазначив, що бюджет-2022 враховує головні цілі державної політики на середньострокову перспективу та забезпечує дотримання бюджетних правил, встановлених трирічною декларацією.