Зміни щодо децентралізації фінансів, підготовлені Мінрегіоном разом з Всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування до Бюджетного та Податкового кодексів, має якнайшвидше схвалити Верховна Рада. Так вважає віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
Що необхідно схвалити
За словами високопосадовця, більша частина цих пропозицій прийнята. Однак є важливі моменти, не враховані парламентом. Саме тому виконавча влада наполягатиме повернутися до цих питань, щоб було схвалено те, чого давно очікують громади.
Передусім ідеться про норму, яка б закріпила можливість спрямувати кошти державного фонду регіонального розвитку на реалізацію проектів співпраці територіальних громад та підтримку процесу їхнього добровільного об’єднання.
— Ці два інструменти розвитку громад — співпраця і об’єднання — вже мають певну підтримку, — цитує слова віце-прем’єра його прес-служба. — Внесено зміни, які стимулюють територіальні громади до об’єднання через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Вони ж отримали обсяг видаткових повноважень з відповідним ресурсним забезпеченням на рівні міст обласного значення.
На його переконання, фінансову основу об’єднаних громад чи тих, які працюють над реалізацією спільного проекту, значно зміцнила б можливість фінансування з фонду регіонального розвитку. Але ще не внесено до чинного законодавства механізму фінансування делегованих повноважень органів місцевого самоврядування міст районного значення, селищ та сіл на перехідний період до формування дієздатних громад.
І це далеко не весь перелік першочергових змін, які слід провести. Скажімо, сюди входить норма, що визначає терміни законодавчого врегулювання процедури списання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, які надавали в попередні роки. Закріплення обсягу бюджету розвитку в розмірі не менш як 10% доходів загального фонду відповідного місцевого бюджету для здійснення на належному рівні капітальних видатків. Удосконалення механізмів планування та здійснення з місцевого бюджету оплати поточних видатків навчальних та медичних закладів, аби в разі неналежного фінансування профільними міністерствами цих видатків уникнути примусового відволікання власних ресурсів місцевих бюджетів.
Норми, які вже діють
Схвалення цих пропозицій буде продовженням того, що вже зроблено. А зроблено немало. Зокрема встановлено нову систему вирівнювання місцевих бюджетів за закріпленими загальнодержавними податками (податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб) — залежно від розрахункового середнього рівня надходжень на одного жителя.
Задля підтримки розвитку підприємництва та економіки в регіонах закріплено за обласними бюджетами частину податку на прибуток підприємств (10%). Запроваджено нові види трансфертів: освітню, медичну та інші субвенції.
Органи місцевого самоврядування матимуть право самостійно визначати ставки податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (в розмірі до 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м площі об’єкта оподаткування), а також встановлювати пільги зі сплати цього податку. На місцях залишатиметься й акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Розширено механізми місцевого оподаткування за рахунок запровадження транспортного податку.
Нарешті врегульовано проблемні питання стягнення земельного податку за ділянки, право власності на які не оформлено в установленому порядку. Скорочено перелік пільг, які надає держава із сплати земельного податку. Спрощено процедуру погодження з Мінфіном обсягу та умов здійснення місцевих зовнішніх запозичень. Збільшено частку зарахування екологічного податку до місцевих бюджетів, розширено видаткові повноваження органів місцевого самоврядування в частині фінансування муніципальної поліції. І це далеко не весь перелік змін.