Відоме прислів’я каже: не май сто кіп у полі, май друзів доволі. Своєрідними друзями для сільських бюджетів є різні гранти. Принагідно зауважимо, що Вінниччина перша в нашій країні ще 2004 року започаткувала обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад, в рамках якого за цей період обласний бюджет профінансував 490 проектів на загальну суму 13 мільйонів гривень. І сьогодні грантова діяльність є одним з пріоритетів у регіоні. Для стимулювання місцевих громад в обласному бюджеті на цей рік закладено 1,5 мільйона гривень (протягом року фонд конкурсу передбачають значно збільшити). Звісно, щоб отримати можливість користуватися цим ресурсом, органи самоврядування мають проявити ініціативу.
Хто шукає, той знаходить
У селі Іванівці бюджетні заклади забезпечені проточною водою (холодною і гарячою), централізованим опаленням, каналізацією. Сільський голова Володимир Саволюк розповів, що 2006 року майже всі вони перебували в занедбаному стані. А коли з місцевими депутатами почали розглядати варіанти змінити ситуацію, зіштовхнулися із, здавалося б, непереборними реаліями. Установи були розміщені в окремих будівлях, що потребувало значних коштів на ремонт та створення сучасних умов, а можливості сільського бюджету куці, бо він більш як наполовину дотаційний.
Разом з тим типове двоповерхове приміщення дитсадка на 90 місць майже 15 років не використовували. Точніше, на його першому поверсі в теплу пору року перебувала лише одна група дітей. Зваживши все, вирішили кілька закладів переселити в приміщення дитсадка.
«Ремонтувати його ми почали власними силами. Барська районна рада і райдержадміністрація нам допомогли, побачивши, що задум в одному приміщенні зробити центр села потрібен територіальній громаді. Далі ми почали залучати кошти через гранти», — зауважив сільський голова.
Після сучасного ремонту у двоповерховій будівлі розмістилися сільська рада, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини і дитсадок. Приміщення спочатку опалювали газом, коли він був дешевим. Та потім це паливо стало надто дорогим для бідного сільського бюджету. Почали шукати альтернативу. Як результат, написали проект щодо впровадження енергозбереження, який переміг в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад. Коштом гранту вікна в приміщенні замінили на енергоощадні, а коштом, який внесли на умовах співфінансування, придбали котел, що працює на дровах. «Тепер у закладах тепло. Опалення нам обходиться у 2,5 раза дешевше, ніж газом. Проблем із забезпеченням дровами немає. Замовив — і своїм транспортом нам привозять», — зазначив В.Саволюк.
Громаді стало тепло
Іванівецька бібліотека, як мене запевнили, стала першою з централізованим опаленням серед сільських в Україні. І сьогодні в ній клімат комфортний. Принагідно зауважимо, що у 2009 році вона посіла в своїй категорії третє місце в державі. Під час комплексної оцінки, напевне. Врахували те, що за міжнародними грантами бібліотека отримала три комп’ютери. «Інтернет селу дуже потрібен. У нас школа проводить заняття з інформатики. Учні шукають матеріал для рефератів. А дорослі через Інтернет купують насіння, знаходять відповіді на практичні запитання, зокрема щодо користування землею, купівлі техніки», — сказала завідуюча бібліотекою Надія Цимбал. Сільський голова додав, що для понад 40 односельчан, які самостійно обробляють свої земельні наділи, Інтернет є добрим порадником.
Заходимо з ним в амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Тут теж євроремонт, гаряча вода, тепло. Останнє особливо важливо, у тому числі з огляду на те, що є денний стаціонар. Відомо, що саме коли настає зима, селяни згадують про свої болячки.
«Щось у серці колоти почало: чи погода така, чи що? То прийшла запитати в лікаря»,— сказала Людмила Миколайчук. Основні недуги в селян, як і раніше, серцево-судинні захворювання, хвороби дихальної системи та опорно-рухового апарату. Зі слів лікаря Наталії Мельник, амбулаторія обслуговує 1400 осіб і має все необхідне для надання першої медичної допомоги. Укомплектовані сумки лікаря та медсестри, є кардіограф, ультразвукове обладнання тощо. Принагідно зауважимо, що сільська рада знайшла можливість забезпечити Наталю як молодого спеціаліста житлом.
Люди зауважували, що коли розмістили кілька установ в одному приміщенні, стало зручніше. Втім, цікаво: як створення «рукавички» позначилося на роботі дитсадка?
Виявляється, загальний поступ громади спричинив і його розвиток. Зі слів завідуючої дитсадком Марії Неприлюк, умови перебування малят стали кращими. Враховано перспективу щодо збільшення чисельності вихованців. Уже цього року малят у ньому буде 45, себто на чотири більше, ніж тепер.
Перспективу створили самі
Якщо десять років тому в Іванівцях народжувалося за рік 6—7 дітей, то тепер — удвічі більше. Сільський голова пояснив це тим, що молодь почала залишатися в селі. Де місцеві працюють? Та хто де. Ті, що виокремилися зі своєю земельною частиною, скооперувалися й займаються овочівництвом і садівництвом. Кілька бригад мають заробіток під час збору яблук та проведення догляду за садами в потужних господарствах свого району. А ще — їздять на заробітки. І, звісно, мають люди копійку з продажу молока. «Якщо раніше переважало прагнення залишити село, то тепер, незалежно від місця заробітку, тримаються батьківської хати», — зазначив він.
Ідемо з ним до місцевої загальноосвітньої школи І—ІІ ступенів. Приємно бачити, що приміщення відремонтоване, газифіковане, підключено до централізованого водопостачання. Кухар шкільної їдальні Олена Катеринчук запевнила, що учнів усіх класів харчують добре. А також розповіла, що багато допомагає школі Барський машинобудівний завод, зокрема голова правління Ілля Лук. Завдяки цьому школа має сучасне обладнання на кухні — плити, холодильник тощо.
Ця допомога — свого роду теж грант. Та принагідно зауважимо, що сільська громада торік виграла обласний конкурс. Коштом обласного бюджету й коштом сільської ради і батьків (що є умовою співфінансування) у шкільному спортзалі замінили підлогу на нову. Може, для когось це дрібничка, як і сума допомоги — 20 тисяч гривень, але для тутешніх учнів це можливість фізично розвиватися. «Нині в нас 114 школярів, та в найближчій перспективі, з огляду на динаміку народження, навчатимемо понад 120 учнів», — зауважив директор школи Олександр Блащук.