ЄВРОСТАНДАРТИ
Реформа повинна стати потужним двигуном місцевої демократії
Ця тема знову вийшла на перші шпальти вітчизняних газет, зазвучала в теле- і радіоефірі, про неї говорять на різноманітних зібраннях. А все тому, що й чинна влада, і широка громадськість дедалі більше розуміють: добробут всієї держави складається з десятків тисяч добробутів кожної її території. З огляду на це в жодній країні світу управління неможливо здійснювати з центру. За словами відомого французького науковця Токвіля, «центральна влада, якою б освіченою та вправною вона не була, не в змозі самотужки охопити всі питання життя великого народу. Коли така влада намагається тільки своїми силами створити та привести в дію безкінечну множину різних суспільних механізмів, вона змушена буде або задовольнитися далеко неповними результатами, або її зусилля будуть просто марні».
Як свідчить практика успішних країн нашого континенту, узагальнена в Європейській хартії місцевого самоврядування, представницькі структури територіальних громад — комуни, гміни, округи тощо спроможні успішно регулювати й управляти і справами, які за законом належать до їхньої компетенції, і тими, що делегуються їм центральною владою.
Шлях нашої країни до розуміння необхідності децентралізації розширення повноважень місцевого самоврядування був довгим і вкритим тернами. З одного боку право на нього записане в Конституції нашої держави, законодавчо унормоване його функціонування, Україна підписала Європейську хартію місцевого самоврядування.
З другого — більшість повноважень місцевих рад і досі залишаються декларативними, місцеві органи виконавчої влади узвичаєно «тягнуть ковдру на себе», а нестача коштів на виконання передбачених законом функцій знецінює їхню роль і значення в очах громадян. Проекти законів, які істотно змінили б ситуацію, понад десятиріччя вкриваються пилом в урядових та парламентських шухлядах.
Нинішній рік обіцяє стати революційним у розв’язанні накопичених проблем: глава нашої держави включив реформу місцевого самоврядування у Національний план дій на 2013-й. Ця тема стала визначальною на останньому засіданні Ради регіонів при Президентові України. Найближчим часом відбудеться і відповідне засідання Конституційної асамблеї, бо розгортання реформи місцевого самоврядування потребує змін до Основного Закону.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ГРОЙСМАН,
Вінницький міський голова:
— Затвердження нової Концепції розвитку місцевого самоврядування стане чітким сигналом, що держава має політичну волю до реальних змін у відносинах між центром і територіями. Її ухвалення може також стати історичним шансом для становлення ефективнішої моделі Української держави.
Органи місцевого самоврядування з нетерпінням очікують на таке рішення, що дасть старт реформі на місцях. Це буде крок до обіцяного нашою країною дотримання Європейскої хартії місцевого самоврядування. Тут також потрібна політична воля. «Середня ланка» держапарату не в захваті від реформи, проте надії на подолання їхнього спротиву нам додає позиція Президента України.
Від успіху реформи виграє українське суспільство загалом, а в програші залишаться тільки ті, хто намагається використовувати державу в особистих корисливих цілях.
Окрім цього, децентралізація владних повноважень (зокрема через закладений в концепції принцип субсидіарності) неминуче призведе до втрати функцій державним апаратом.
Віталій КУЛИК,
політолог:
— Бачу кілька важливих напрямків реформування місцевого самоврядування, які мають бути відображені в нормативних та стратегічних державних документах.
Передусім це — удосконалення чинного законодавства, яке забезпечує функціонування місцевої демократії, визначає правовий статус її інститутів, процедури реалізації членами територіальних громад свого конституційного права на участь в управлінні місцевими справами, форми і механізми взаємодії органів публічної влади з громадськістю; встановлення обов’язковості ухвалення статутів територіальних громад із закріпленням у них детальних процедур та механізмів реалізації інститутами громадянського суспільства та членами відповідних територіальних громад різних форм місцевої демократії згідно із нормами чинного законодавства.
Варто говорити про розвиток громадських ініціатив через різні форми державної підтримки створення і діяльності інститутів громадянського суспільства, передачі їм частини повноважень органів місцевого самоврядування разом. Завданням на найближчу перспективу має стати розробка та прийняття закону «Про місцевий референдум».
.jpg)
Світлана СЕРЬОГІНА,
директор НДІ державного будівництва
та місцевого самоврядування
Національної Академії правових наук:
— Закріплена в Конституції України модель муніципальної влади все ще зберігає жорсткий радянський характер. Вона не дає змоги пристосуватися до місцевих особливостей, фактично стримуючи розвиток місцевого управління. Її громіздкість та негнучкість не відповідає європейським стандартам, громади фактично відсторонені від впливу на місцеві справи та контроль за ними. Відсутня достатня дохідна база формування місцевих бюджетів.
Відстаємо ми не лише від провідних країн Західної Європи, а й посткомуністичних. Польща, Чехія, Словаччина успішно здійснили адміністративно-територіальні реформи. Час діяти рішуче. Спершу держава має визнати за територіальними громадами та створюваними ними органами муніципальної влади певний обсяг компетенції. Затим реалізувати принцип субсидіарності, відповідно до якого виконавча влада не повинна брати на себе ті питання, які можна успішно вирішувати на місцях. Саме тому одним із завдань конституційної реформи має стати перегляд конституційно визначеного обсягу компетенції у територій. Відповідно для цього необхідно створити повноцінне регіональне самоврядування, в нього має бути статус, функції, визначені форми і методи діяльності.