Як відомо, нещодавно Нацбанк України значно  — до 25%  — підвищив облікову ставку. Критики рішення головного фінансового регулятора зауважують, що такий високий показник зробить дуже дорогими кредити для бізнесу та населення.

«Урядовий кур’єр» збирав думки за і проти такого рішення та з’ясовував, як збільшення облікової ставки відобразиться на роботі банківської системи, економіки й пересічних громадян.

Корекція держпрограм та споживчі кредити

Чи зможуть підприємства під впливом зростання облікової ставки та відповідного зростання ставок від фінустанов брати кредити і чи пропонуватимуть такі позики банки? Передовсім це стосується агропідприємств. Банкіри очікують на стабілізацію ситуації на фінансовому ринку, і щойно вона буде,  регулятор неодмінно знижуватиме облікову ставку.

Попри це, зазначає голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, нині можна очікувати певної корекції програм здешевлення кредитів відповідно до ситуації на ринку, однак це не змінює базового підходу уряду.

«Триває активна робота на найвищому рівні щодо пошуку нових напрямів і форматів підтримки кредитування на найближчу та середньострокову перспективу. У нас функціонують програми державної підтримки. «5—7—9», що передбачає компенсацію частини відсотків для позичальника. Навесні її було розширено для фінансування посівної, і в комбінації з державними портфельними гарантіями це дало змогу прокредитувати аграріїв на понад 38 мільярдів гривень в умовах величезних ризиків та невизначеності через війну», — наголошує вона.

Голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников згоден з колегою. Він додає, що, відповідно до цієї програми, протягом воєнного стану та місяць після його завершення аграрний бізнес зможе отримати кредит під 0%, а після цього кредитна ставка становитиме 5%.

Проте, на його думку, збільшення облікової ставки Нацбанку справді зробить дорожчими кредити для бізнесу та населення, що призведе до зниження обсягів кредитування і для бізнесів, і для фізичних осіб. Тобто, розмірковує він, з огляду на такий високий показник про нарощування кредитування реального сектору економіки можна буде забути на невизначений час.

Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm зазначає, якщо банк вирішив продовжувати кредитування за споживчими кредитами, його ризики значно більші, оскільки фізична особа не зможе виплачувати кредит, а не через збільшення місячного платежу. «А за споживчими кредитами (якщо не брати миттєві розстрочки під 0%) ставки й так були високими, тому облікова ставка Нацбанку на них відображається не кардинально», — стверджує він.

Як працюватимуть банки 

Наскільки складнішою стане робота банківських установ після значного підвищення облікової ставки?

У НАБУ не очікують, що банкам працювати буде складніше. Там вважають, що фінансові установи і раніше, і тепер працювали і працюють з адекватною реакцією на нові реалії.  Але бізнес так не вважає. На думку Максима Тютюнникова, збільшення ставки може негативно позначитися на деяких банках через відповідне подорожчання рефінансування. Це справді так. Адже якщо раніше банки могли брати рефінансування під 11%, то тепер ця ставка становить 27%.

«Через війну та зменшення вкладів таке рефінансування використовує велика кількість середніх та малих банків, і вони стали від нього залежними. Тобто через різке збільшення ставки та залежність цих фінансових установ від рефінансування в них зростуть витрати, значно посилиться конкуренція на ринку через необхідність залучення якомога більшої кількості депозитних коштів», — зазначає він.

Про ОВДП і нові емісії

Чи зможе збільшення облікової ставки підвищити інтерес до ОВДП і значно стримувати інфляцію?

Нагадаємо, що дохідність цих паперів встановлює Міністерство фінансів, а не Нацбанк. За нещодавнім випуском ОВДП, які викупив регулятор, встановлено плаваючу відсоткову ставку, яку прив’язано до середньої облікової ставки НБУ за попередній річний період.

«Такий метод наближає дохідність ОВДП до ринкових реалій і дає всі шанси підвищувати інтерес до потенційних інвесторів. Що ж стосується інфляції, то нині в нас офіційний її показник на рівні 18%. Прихована — ще майже 10%. Таку шалену інфляцію треба перекривати, і підвищення облікової ставки однозначно допоможе в цьому», — наголошує Олена Коробкова.

Максим Тютюнников додає: ухвалюючи рішення про збільшення облікової ставки, НБУ керувався тим, що показники інфляції були значно вищими, ніж ставки військових облігацій внутрішньої держпозики. «А це призводило до того, що населення та бізнес були абсолютно не зацікавлені інвестувати в ОВДП. У цьому разі збільшення облікової ставки, за прогнозами, має спричинити підвищення ставки цих цінних паперів, що справді привабить населення та бізнес до їх купівлі. Тож вони фактично кредитуватимуть державу через банки, які ці ОВДП купуватимуть», — наголошує він.

Однак Іван Нікітченко переконаний, що попри значущість вкладання коштів в ОВДП, головна причина інфляції нині має не монетарний характер, тому вплив облікової ставки на цей процес буде обмеженим. Нагадаємо, що ВВП України лише за перший квартал скоротився на 15%, а за підсумками року, за прогнозами фахівців, цей показник знизиться на 35—50%. Поза тим, товарів і послуг, які можуть купувати наші громадяни, різко стало менше. А гривень навпаки — більше. Тому ці надлишки нацвалюти в економіці необхідно прибрати з ринку, що і хоче зробити НБУ через підвищення ставки.

Нацбанк намагається за допомогою таких дій приборкати інфляцію. Однак, переконаний Максим Тютюнников, якщо внаслідок таких кроків вдасться призупинити інфляцію, то відповідно і рівень емісії знизиться.

«Якщо ж інфляція так само залишиться на високому рівні, попри намагання НБУ врегулювати її за допомогою збільшення облікової ставки, то подальша емісія коштів незворотна», — додає він.

Гривневі депозити знову в моді 

Які ще позитиви та негативи роботи економіки і фінансової системи від значного підвищення облікової ставки Нацбанку можна назвати? Передовсім це вплив на валютні курси. Як вважають у НАБУ, ми вже спостерігаємо поступову ліквідацію кількох паралельно наявних курсів і надвеликих розривів між курсами обмінників, банків і картковими. Голова ради НАБУ додає, що до підняття облікової ставки НБУ ми почали відстежувати, як люди прагнули конвертувати свої гривневі депозити у валюту, і це був своєрідний негативний процес.

«Так фізичні особи хотіли захистити свої гроші від знецінення. Тепер завдяки підвищенню облікової ставки поступово зростатимуть і ставки за гривневими депозитами, що збільшить їх привабливість і залишить гривні в банківській системі», — додає вона.

Іван Нікітченко фактично не бачить негативних наслідків підвищення облікової ставки, зазначаючи, що це однозначно допоможе приборкати девальвацію гривні та відверне процес зниження золотовалютних резервів Нацбанку. Проте він наголошує: ефективність такого кроку регулятора можна буде побачити лише за місяць. І цілком можливо, що цей показник Нацбанку доведеться ще підвищувати.