Теорія, не підкріплена практикою, для споживача порожній лемент. Хоч би як переконували розробники й умовляли виробники, що продукт у майбутньому підходитиме, під час використання не підведе, споживацький вердикт безкомпромісний: недовіра невідомому. Здається, жестами і словами пояснюють ті, кому таки немає чого показати. Ось зворотний приклад. Перед початком науково-практичної конференції «Інноваційні технології у виробництві: військове обмундирування, спецодяг, засоби захисту», яку організувала Українська асоціація підприємств легкої промисловості, її учасники мали змогу оглянути, помацати, навіть приміряти вироби вітчизняної легкої промисловості спеціального призначення, які вже мають відгуки від споживачів і позитивну репутацію.
Навряд чи є людина, котра хоч раз у житті не потрапляла у незручні становища, пов’язані із взуттям. Вважайте, кінець роботі, якщо з черевиками щось не те. У такі моменти думки лише про одне: як би ту взуванку зняти і якнайдалі закинути. А уявімо, що це армія, виконання важливого завдання, від успіху якого залежить життя і навіть не одне.
Вітчизняне ТОВ «Дюна-Веста» цього року стало постачальником шкарпеток для бійців Нацгвардії й підрозділів Міноборони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові отримають нову зимову форму за стандартами НАТО
Голова не болить, коли ногам комфортно
Цьому передувала сертифікація виробів оборонним відомством. Кожна партія продукції нині й надалі проходитиме приймання за участю представників міністерства. Вочевидь, керівникам і працівникам «Дюна-Веста» не соромно за продукцію, яку вони постачають для наших захисників. Перед тим як шкарпеткові вироби потрапили українським солдатам, якість і комфорт уже випробували чеські поліцейські, а також рядові громадяни Німеччини, Фінляндії, Америки. Запровадження нових технологій дали змогу дюнівцям досягти визнання і витримати конкуренцію на вітчизняному і європейському ринках панчішно-шкарпеткових виробів.
— Для бійців ЗСУ підприємство виготовляє шкарпетки з плюшу, для чеської поліції — мікроплюш з утеплювальною напіввовною. Не можна сказати, що котрийсь з асортиментів має переваги. Адже ми сумлінно виконуємо замовлення споживача, дотримуючись наданих технічних умов, — розповіла головний технолог підприємства Любов Скворцова.
«Ні — ризику, ні — шоку», — за таким принципом виготовляють взуття на київському підприємстві «Zenkis». На одній з його лінійок виробляють робоче взуття «Work emotion», перевага якого — максимальна безпека для власника черевиків на робочому місці, хоч би в якій із галузей він працював. Лінійка «Tactical emotion» спрямована на забезпечення максимальної ефективності під час носіння виробів у польових і бойових умовах. Сучасні берці — це моноблок, лита підошва якого має змогу витримувати навантаження протягом 6—7 років. Відповідно і матеріал, який використовують для виготовлення верху, має такі самі показники якості. Виробники запевняють, що взуття їхньої марки має чудові властивості вологонепроникності та кондиціювання.
На запитання, чи зможе звичайний чоботар поремонтувати такі берці, представник фірми-виробника сказав, що сумнівається, чи це знадобиться. Оскільки проблеми, як правило, виникають, коли взуття виготовляють клейовим способом. У берцях фірми «Zenkis» місця з’єднання прошивають двома лініями, а підошву кріплять литтям. Під час хімічного процесу підошва намертво прикипає до матеріалу верху. Нині таким взуттям користуються бійці спецпідрозділів. Вони шляхом тестувань на практиці визначають, яке взуття їм підходить найкраще. Адже крім комфорту, берці працюють на безпеку його власника і навколишніх.
— Ефект від носіння взуття на 70% залежить від шкарпетки і на 30% — від самого взуття. Тому якщо низькоякісні черевики взути на хорошу шкарпетку, результат буде нормальним. Якщо людина, обираючи взуття, зверне увагу на практичність і зручність, а не на те, який вигляд воно має, а також врахує, навіщо його придбаває, то проблем не буде, — додав інтернет-маркетолог підприємства Владислав.
У холі Торгово-промислової палати з-поміж інших стендів з експонатами можна було побачити й вироби тактичного медичного обладнання, зокрема пластикові ноші «Yuta». Їх розробник інженер з Києва Анатолій Карпунов розповів, що перевага його виробу — мала вага, компактність, наявність термоізоляційної підкладки, що вберігає постраждалого від втрати тепла. Також їхнє пересування на будь-якій поверхні не завдасть дискомфорту постраждалому. Буде зручно тому, хто тягне, і тому, кого тягнуть, — усі нерівності пластик амортизує. Ноші не прогинаються, тому для людей з травмованим хребтом транспортування не завдасть страждань.
Виявляється, розробка Анатолія Карпунова — не така й новизна. Як зауважив сам Анатолій, нам треба лише наздогнати цивілізований світ, а тоді вже брати вищу планку. За власні й волонтерські кошти йому вдалося виготовити і завезти в зону АТО 60 таких виробів.
Є бажання і можливості
Судячи з того, які вироби вітчизняні промисловці представили на загал, можна дійти висновку: часи для галузі змінилися. Війна дала поштовх розвитку виробництва. За офіційною інформацією, вітчизняна легка промисловість останні два роки нарощує промислове виробництво та експортний потенціал. Приріст обсягів виробництва за 9 місяців цього року становить 7,2%, а експорт — 10%. Одяг і взуття «Мade in Ukraine», виготовлені на замовлення й експорт, добре зарекомендували себе на міжнародних ринках.
Нині на галузь покладено завдання із забезпечення обороноздатності держави у сфері виготовлення якісного речового майна для Збройних сил України. Галузеві підприємства виробляють широкий асортимент форменого та спеціального одягу, засобів захисту для інших галузей народного господарства, без яких не обходяться ні промислові, ні корпоративні компанії, медичні працівники та інші. Галузеві капітальні інвестиції у 2016 році майже подвоїлися. Введено в експлуатацію понад 100 тисяч одиниць нового виробничого обладнання. У 5 разів збільшилося впровадження потужностей для переробки текстильних матеріалів, удвічі — обладнання для волого-теплової обробки та оздоблювальних процесів, ткацького, шкіряного, взуттєвого та швейного виробництв. Щонайменше третина обсягів виробництва легкої промисловості спрямована на сектор виготовлення обмундирування, форменого, професійного, спеціального одягу і взуття, засобів захисту й текстильних матеріалів промислового призначення.
Начальник відділу розробки речового майна Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ підполковник Василь Саковець ознайомив присутніх з міжнародним досвідом і практикою запровадження світових стандартів військового обмундирування і форменого одягу. За його словами, українська армія стоїть на шляху запровадження стандартів НАТО в ЗСУ до 2020 року, як це визначено рішенням Президента України. Робота відбувається за прикладом армії США.
— Для багатьох із нас стандарти НАТО — це щось неосяжне. Стандартів, які існують для речового майна й індивідуального захисту, небагато. На частину з них ми вже переходимо. Передовсім у НАТО вимоги до уніформи і спорядження на базі міжнародних стандартів. Потім вони формують базу міждержавних стандартів, за ними йдуть державні стандарти, власні методики і вимоги нормативних документів держави.
Ми йдемо таким самим шляхом. Ось приклад. Наші військовослужбовці під час міжнародних навчань у Польщі — в однаковому камуфляжі. Тому що цю форму одягу виготовляли з тканини одного виробника. А у повсякденному житті видно, що тип малюнка один і той самий, а ось кольорові відмінності істотні. Працюємо над усуненням цих недоліків, — зазначив Василь Саковець.
Директор компанії «Ярослав» Олександр Барсук висловив зауваження на адресу застарілих, на його думку, армійських стандартів. Він вважає, що українці з часу прийняття совкових стандартів виросли у прямому сенсі. Якщо раніше 46—48 розмір був типовим, а 54—56 винятком, то нині великими розмірами нікого не здивуєш. Звісно, крім самої людини, якій в армії доводиться спати на малій постелі і вкриватися малою ковдрою. Спеціаліст з постільної білизни зауважив: якщо йдеться про перехід на стандарти НАТО, слід переглянути й технічні вимоги до синього кольору і щільності ковдр, які замовляє оборонна промисловість. НАТОвці замовляють собі найдешевший — сірий.
Під час роботи науково-практичної конференції учасники, вони й замовники речового майна та одягу спецпризначення, мали змогу ознайомитися з упровадженням нових технологій і дізнатися про потенційні можливості вітчизняних виробників. Вони обмінялися міжнародним досвідом, науковими розробками й результатами їх упровадження у колі замовників, заінтересованих експертів, науковців, провідних підприємств цієї галузі.