На зимових Іграх-2010 у Ванкувері українська збірна здобула 19 медалей і посіла п’яте місце в неофіційному командному заліку. Чотири роки потому в Сочі наш доробок виявився вагомішим: 25 нагород, серед яких п’ять — найвищого гатунку. Цей результат дав змогу синьо-жовтій дружині фінішувати четвертою, пропустивши вперед Росію, Німеччину і Канаду.
Під час олімпійських стартів на п’єдестал піднімалися Віталій Лук’яненко і Юлія Батенкова, Максим Яровий і Людмила Павленко, Григорій Вовчинський і Олександра Кононова. А першу нагороду в скарбничку нашої команди на старті змагань принесла Олена Юрковська. У спринті на шість кілометрів сидячи серед спортсменок з ураженням опорно-рухового апарату вона фінішувала третьою, пропустивши вперед лише Андреа Ескау з Німеччини та росіянку Світлану Коновалову.
Знаменитий король біатлону Уле-Ейнар Бьорндален — єдиний стріляючий лижник у світі, якому вдалося на одній олімпіаді виграти все «золото» в своєму улюбленому виді спорту. На Іграх-2002 у Солт-Лейк-Сіті норвежець спочатку переміг у спринті, потім підтвердив невипадковість свого успіху в гонці переслідування, згодом випередив усіх в індивідуальних змаганнях. Золотою крапкою для лідера світового біатлону стала естафета, де не було рівних квартету з Норвегії.
Коли найтитулованіший біатлоніст в історії Олімпійських ігор бив рекорди, Олені Юрковській виповнилося 19 років. У цьому юному віці дівчина, яка народилася на Івано-Франківщині, дебютувала на зимовій Паралімпіаді і без нагород не залишилася.
Справжнім бенефісом для підопічної тренера Валерія Козакова стали наступні Ігри. На трасах італійського.jpg)
Турина Олена наочно продемонструвала, чому біатлоністів називають стріляючими лижниками. Спочатку вона показала спринтерську швидкість у лижних перегонах на 5 км, згодом залишила позаду всіх конкурентів і на дистанції, вдвічі довшій.
Коли ж вийшла на старт біатлонної програми, стало ясно: стріляє Юрковська так само вправно, як долає трасу. Підтвердження цьому — «золото» на дистанціях 7,5 і 10 кілометрів. Багату колекцію нагород головної героїні туринських трас доповнили «срібло» і «бронза» в естафеті три по два з половиною кілометри.
Оргкомітет визнав українку найкращою спортсменкою Ігор-2006.
— Спорт у моєму житті все перевернув, — зізнається мужня дівчина. — Могла замкнутися у своєму маленькому світі, опинитися на краю життя. Тренування і змагання допомогли знайти заняття до душі, загартувати характер, наповнити життя змістом.
Журналісти назвали Олену Юрковську та її друзів по команді спортсменами з необмеженими можливостями. У цьому твердженні немає ніякого перебільшення. Солт-Лейк-Сіті і Турин, Ванкувер і Сочі — із жодного найпрестижнішого старту 31-річна спортсменка не поверталася додому без нагород.
«ДОСЬЄ УК»
Олена ЮРКОВСЬКА. Народилася 27 вересня 1983 року в Коломиї Івано-Франківської області. Заслужений майстер спорту.
На зимовій Паралімпіаді дебютувала в американському Солт-Лейк-Сіті, де в біатлоні та лижних перегонах виборола срібну та дві бронзові медалі. У канадському Ванкувері завоювала золоту, три срібні та одну бронзову медалі.
На Іграх-2006 стала чотириразовою олімпійською чемпіонкою.
Її визнано кращою спортсменкою IX зимової Паралімпіади в Турині.
Переможець у номінації «Герої спортивного року-2006».
У квітні 2006-го Олені присвоїли звання Герой України. Спортсменку нагородили орденом Княгині Ольги третього ступеня.
ПРЯМА МОВА
.jpg)
Валерій СУШКЕВИЧ,
президент Національного
паралімпійського комітету України:
— Це були не змагання, а постійна боротьба за ствердження України на землі країни, яка здійснила агресію стосовно нас. Під час церемонії закриття Ігор українка Людмила Павленко їхала в курточці, закриваючи футболку, на якій слово «мир» було написано трьома мовами — українською, російською і англійською. Організаторам церемонії ми пояснювали, що це поняття супроводжувало Паралімпійські ігри з давніх-давен, що на цей час завжди призупинялися війни. Коли Людмила в’їхала на стадіон «Фішт», мужню українку підтримали прапороносці інших країн, після чого всі вболівальники аплодували.
Ось так ми боролися, так стверджували мир у країні, яка здійснила агресію.