"Через недофінансування Черкаська обласна станція переливання крові не може успішно працювати"

Роман КИРЕЙ
10 липня 2015

Оснащена сучасними приладами, устаткуванням та матеріалами, укомплектована досвідченими кадрами фахівців служба крові Черкащини забезпечує потреби лікувальних закладів області в компонентах і препаратах крові, організовує донорство. Останніми роками, щоб автоматизувати службу, впроваджено програмний комплекс «Crystal Finance Millenium» для створення єдиного реєстру донорів, забезпечення інфекційної безпеки компонентів та препаратів тощо. Для заготівлі донорської крові та її компонентів розробили, впровадили і підтримують у робочому стані систему якості.

Є дві великі групи донорів: ті, хто здає кров безплатно, і хто за гроші. У світі нині є тенденція безплатної здачі крові, це задекларовано уже в 69 країнах світу. В Україні, як свідчить статистика, тих, хто здає кров за гроші, близько 60% загальної кількості донорів. 

— Сьогодні в області 1600 почесних донорів (це люди, які понад 40 разів здавали кров з розрахунку 450 мілілітрів), — каже в.о. головного лікаря обласної станції переливання крові Тетяна Нестерова. — Звісно, існують певні «сплески» донорської активності. Такі зокрема були під час трагічних подій на Майдані та запеклих боїв в зоні АТО. Останнім часом приходить багато молоді, зокрема студентів, і кількість безоплатних донорів збільшується.

Однак ситуація, яка нині існує на обласній станції переливання крові, викликає дедалі більшу тривогу в керівництва й персоналу закладу. За словами працівників станції, протягом останнього року тут живуть, як мовиться, на голодному пайку. За заявками, які подали до Міністерства охорони здоров’я, відповідно до квоти на централізоване постачання тест-систем на маркери інфекцій за кошт держбюджету, торік фактично отримали половину від замовленого. Наприклад, із замовлених 19 тисяч досліджень на маркери гепатиту В одержано лише 10 080. Бракує тест-систем для дослідження крові на інфекції, які передаються гемотрансфузійним шляхом, пластикатної тари для заготівлі та збереження донорської крові, реагентів тощо. Аналогічна ситуація із тест-системами для дослідження крові на гепатит С і ВІЛ. До того ж одержали їх тільки наприкінці минулого й на початку цього року.

— Якщо раніше заявки на поставку формували протягом першого кварталу, то нині ми ще не маємо навіть квоти, і не відомо, чи буде вона взагалі, — бідкається Тетяна Гордіївна. — Це, звісно, створює для нас великі складнощі, бо, приміром, тест-системами ми забезпечені лише до серпня включно. Самостійно оголосили тендер на закупівлю тест-систем, але сума, яку можемо надати для цього з бюджету закладу, врятує нас тільки до листопада.

Наявної пластикатної тари, як повідомили на станції, також вистачить на півтора-два місяці. Потреба ж у ній на рік нині обчислюється в півтора мільйона гривень. Через високі ціни і нестачу коштів є труднощі в забезпеченні реагентами й витратними матеріалами, немає можливості безперебійно використовувати устаткування і поповнювати парк апаратури. Зокрема без міксера донорської крові із штрих-кодуванням станція не може перейти на європейські норми кодування продукції. А він коштує понад 100 тисяч гривень. Потрібен і апарат для швидкого заморожування плазми, автоматичний гематологічний аналізатор, вірусінактиватор… Список необхідного солідний. І все це не дешеве, однак без нього успішно працювати сьогодні не можна. Добре, що люди, розуміючи наше становище, надають певні благодійні внески, та цим усіх проблем не розв’язати.

Ці та інші негаразди негативно позначаються на роботі станції, яка прагне робити все від неї залежне для забезпечення потреб у її продукції, підвищення якості одержуваної від донорів крові. Це особливо актуально в умовах воєнних дій на території України, коли вимоги до швидкості одержання якісної донорської крові різко зросли.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua