Зваживши фінансові можливості обласного бюджету, депутати Черкаської обласної ради з вільного залишку коштів понад 1,1 мільйона гривень спрямували на профілактику злочинності. За них придбають спеціалізовані патрульні автомобілі для однієї з військових частин, серверне, телекомунікаційне устаткування. Не забули депутати й про цивільну оборону, на матеріально-технічне забезпечення якої та вирішення мобілізаційних питань додатково пішла 881 тисяча гривень. Внесли зміни в комплексну програму функціонування та розвитку системи цивільного захисту області.
Складна військово-політична ситуація зумовила й додаткові видатки на створення резерву лікувальних засобів — 830 тисяч гривень, на запобігання надзвичайним ситуаціям (обладнання, пальне тощо) — понад мільйон. А ще 450 тисяч гривень піде обласному кардіологічному центру на обладнання, необхідне і для лікування бійців АТО.
Фронту потрібна злагодженість
Черкащина вже чимало зробила для українській армії. Зокрема небайдужі громадяни, підприємства, організації тільки коштами зібрали понад 30 мільйонів гривень. Однак потреба в допомозі не зменшується. Координатор обласного центру допомоги армії Віра Циганок розповіла про реалії: «Після обстрілів бійці втрачають і життя, і майно, яке ми їм уже купували. Останнє можна виправити. Тож оперативно усе необхідне збираємо і відправляємо нашим бійцям».
Державне забезпечення війська, зауважували депутати, недостатнє. Один із батальйонів, приміром, попросив у черкащан будматеріалів на створення медпункту, оскільки лікарня далеко від фронту. Таку допомогу буде надано. Але ж і самі медзаклади зони АТО потребують багато чого — від ліжок до медикаментів. На фронті бракує продуктів харчування, автомобілів. Хоч депутати, громадський актив області виявляє гаряче бажання й далі всіляко допомагати армії, вочевидь, є над чим подумати і координаторам, і тим, хто відповідає за армійське забезпечення.
Вигоди з але…
Парламент ухвалив Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». А на Черкащині вже давно обговорюють необхідність створення передумов для формування на добровільних засадах спроможних, самодостатніх територіальних громад з наданням їм відповідних матеріальних, фінансових ресурсів.
Що ж викликає занепокоєння? Окремі сільські голови вже висловили незгоду з можливим укрупненням, хоча чимало громад нечисленні, у багатьох немає рад, бракує бюджетних установ. Чи мають вони шанс на розвиток? Щоб отримати його, переконують фахівці обласної ради та облдержадміністрації, треба наростити м’язи, укрупнитися, об’єднавши зусилля і ресурси, і спільно вирішувати питання місцевого значення.
Фахівці ОДА недавно презентували працівникам місцевих рад відразу кілька моделей об’єднання територіальних громад. Для прикладу пропонували обрати по кілька населених пунктів у Золотоніському та Черкаському районах, розробити варіанти їхнього добровільного об’єднання. Тоді буде наочно видно, які переваги отримають об’єднані.
Як зауважила головний фінансист обласного центру Наталія Джуган, села, розташовані поблизу міст, ще якось зможуть викручуватися. Зокрема за рахунок місцевих податків, високої плати за землю, нерухомість. А в решти просто не вистачить коштів на розвиток, соціальну сферу тощо. Водночас саме за умови добровільного об’єднання в бюджетах громад залишатиметься 60% податку на дохід фізичних осіб.
Тож громади мають всі права на такий крок, однак чи захочуть його зробити?
Двигун чи гальмо?
В Черкаській ОДА обговорили ефективність роботи головного управління Держказначейства в області. На думку частини представників органів місцевого самоврядування, установа певною мірю гальмує економічні процеси, створює чималі фінансові труднощі.
На думку депутата обласної ради Любові Майбороди, існування нинішнього єдиного казначейського рахунку унеможливлює децентралізацію та породжує неефективне використання бюджетних коштів. З нею погоджуються й сільські голови. Вони — за право відкривати казначейські рахунки в регіональних відділеннях НБУ.
Як зазначали учасники зібрання, громади нерідко позбавлені права розпоряджатися власними коштами. Внаслідок цього щороку місцеві бюджети мають сотні мільйонів гривень кредиторської заборгованості. Це не дає змоги своєчасно розраховуватися за виконані роботи, які замовила та чи інша громада.
Водночас фінансисти через складну ситуацію в економіці та країні загалом застерігають від поспішних реформ. Виправити ситуацію, за словами голови ОДА Юрія Ткаченка, можна, змінивши стиль роботи казначейства.
— Ця установа, — наголосив він, — має працювати в автоматичному режимі, а не в ручному. Системі слід надати максимальної прозорості. Інакше маємо ситуацію, коли одні платежі проходять, а інші — ні. Має бути чітка черговість платежів.
Через роботу казначейства під загрозою опинилися навіть розпочаті торік проекти з енергонезалежності Черкащини. Подібних прикладів учасники розмови називали багато. Народний депутат Владислав Голуб, який також узяв участь у розмові, пообіцяв надіслати запит до МВС і Генпрокуратури, аби там перевірили роботу обласного управління Держказначейства. А ще повідомив, що завершується робота над проектом закону, яким передбачаються значні зміни в роботі Держказначейства.