"Чи чекати на гостей після Євро-2012?"

Павло КУЩ
25 жовтня 2012

ІНІЦІАТИВА

У Донецьку шукають можливості поліпшити туристичну привабливість  міста і краю
 

«Ти слона колись у шахті бачив? Ні? То й мене тут ніколи не побачиш!..» Цю заяложену репліку-жарт мимоволі не раз згадував улітку під час спілкування із закордонними вболівальниками, які приїхали в Донецьк на матчі Євро-2012. Після запитання, чи збираються гості навідатися до міста після футбольного дійства, деякі з них надовго замислювалися. І хоч на обличчях читалося риторичне: «А якого дідька?», вони дипломатично розхвалювали те, що сподобалося тут найбільше: смачне й дешеве пиво, симпатичних жінок, суперсучасний стадіон.

Не спортом єдиним

Зрозуміло, у дні футбольних матчів більшості закордонних гостей не було коли вгору глянути, а не те що в бік запропонованих туристичних маршрутів. Однак загалом говорити про занепад туризму чи брак потенціалу для його розвитку говорити не доводиться. Навпаки. Нині в Донецькій області туристичним бізнесом займаються більш як 400 суб’єктів діяльності: від великих фірм до приватних підприємців. Щороку їхніми послугами користуються понад 150 тисяч чоловік, але їхня кількість може і повинна бути більшою. Саме з цією метою в місті презентували цікавий проект «Donetsk 365». Тобто є серйозні наміри зробити так, щоб мегаполіс і весь промисловий край туристи відвідували впродовж цілого року.

«Головним поштовхом, безперечно, стало проведення Євро-2012, завдяки якому нам вдалося створити відповідну інфраструктуру для подальшого розвитку туризму, — каже міський голова Донецька Олександр Лук’янченко. — Відтепер ми маємо сучасні аеропорт та залізничний вокзал, нові комфортабельні готелі, один із кращих у Європі стадіон, який дає змогу проводити в столиці шахтарського краю різноманітні дійства світового масштабу. Тобто є можливість у кілька разів збільшити потоки гостей з інших регіонів України та з-за кордону. Для розвитку туризму ми вже зробили перший крок назустріч бізнесу, і можу вкотре повторити, що із закінченням Євро-2012 фаза розвитку інфраструктури міста не закінчується».

Амбітний проект «Donetsk 365», є сподівання, допоможе об’єднати й активізувати роботу всіх, хто в Донецькій області працює у сфері туризму. Тим більш, що попереду очікується значний наплив туристів на вже традиційні для міста спортивні змагання найвищого рівня. Приміром, у наступному році в Донецьку відбудеться чемпіонат світу з легкої атлетики, а в 2015-му — чемпіонат Європи з баскетболу. Періодично чимало закордонних гостей прибувають на домашні міжнародні футбольні та хокейні матчі за участю «Шахтаря» та «Донбасу». А в інші — «не спортивні» дні року — залучити туристів допоможуть природні заповідники, історичні та архітектурні пам’ятки й індустріальна родзинка Донеччини.

Не страшний нам динозавр! Фото автора

Усі маршрути починаються  з доріг

Якось один із закордонних фахівців, якому доводиться дуже часто бувати на Донеччині, у приватній розмові іронічно і водночас образно зазначив, що в нього та його співвітчизників уже, даруйте, мозолі на очах від споглядання Святогірської лаври. «Немає сумніву, це дуже мальовничий історичний куточок Донбасу, проте нас так часто сюди привозять, немов на роботу! Складається враження, що господарям більше нічого показати. Але ж це не так!»

З огляду на стан наших доріг (а від обласного центру до Донецької Швейцарії — кілька сотень кілометрів) гість, підозрюю, тактовно промовчав ще й про мозолі на інших частинах тіла. Тим більше, що в пам’яті приклад показової подорожі журналістів популярним туристичним маршрутом, який підготували для гостей Євро-2012. Тодішній керманич області зголосився бути екскурсоводом для місцевих журналістів, яким вирішив показати туристичні об’єкти на маршруті Донецьк — Слов’янськ. Для комфортної подорожі надали новенький імпортний автобус, куплений спеціально для обслуговування закордонних туристів. Поїхали. У дорозі керівник нагадував пісенного полтавського соцького, який «багато б дива наробив» (дечого з обіцяного ще перед Євро-2012 немає й досі), але ідилія тривала тільки до кінця дороги в один бік. Новий автобус несподівано зачмихав, задимів і закляк… Назад двісті кілометрів ми їхали бувалим у бувальцях вітчизняним ЛАЗом, який упевнено гуцикав тутешніми дорогами і почувався на них як риба у воді.

Про дороги, точніше, їх імітацію, часто також згадують гості, які побували ще в одному знаковому місці краю — на малій батьківщині композитора Сергія Прокоф’єва в селі Красне Красноармійського району та на деяких інших дуже привабливих для туристів об’єктах. Тому проект «Donetsk 365» —  схоже, це ще одна спроба спільними зусиллями таки поліпшити якість шляхів, якими мандрують туристи. Тим більш, що відомо: відвідати Донецьк у майбутньому ще раз нахвалялися більш як третина гостей Євро-2012, які тільки побіжно ознайомилися з туристичним потенціалом промислового регіону.

До речі, чимало з них висловлювали побажання відкрити для себе саме тутешній промисловий туризм: піднятися на терикон, опуститися в шахту чи побувати на металургійному заводі. Можливості задовольнити такі запити гостей є, і тому господарі тепер готові попрацювати для цього не менш як 365 днів щороку.

ДОВІДКА «УК»

За рейтингом, з основних показників діяльності туристичних підприємств в Україні Донецька область посідає 5 місце після Криму, Києва, Одеси та Севастополя. У регіоні збереглися унікальні екосистеми, які у вигляді нинішніх природних парків та заповідників мають великий попит серед туристів: «Меотида» на узбережжі Азовського моря, «Святі гори», «Хомутовський степ», «Кам’яні могили», «Половецький степ», «Клебан-Бик», «Донецький кряж». Також тут є всі умови для розвитку історико-культурного туризму: археологічні пам’ятки, історичні музеї та пам’ятні місця. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua