КОЛІЗІЯ
До початку проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття публічних посад, залишилося дуже мало часу
Спецперевірка, як мовиться, на порозі, а її організація ще рясніє багатьма «білими плямами». До такого висновку дійшли учасники першого в цьому році засідання Ради керівників кадрових служб центральних органів виконавчої влади при Національному агентстві з питань державної служби, яке відбулося 14 лютого.
Тож запитань від учасників зібрання виявилося так багато, що головуючий на зібрання В’ячеслав Толкованов звернувся до присутніх із проханням подати їх у письмовому вигляді, аби представники передбачених Указом Президента України від 25 січня 2012 року відомств, які мають здійснювати цю роботу, могли узагальнити проблеми і докладно пояснити шляхи їхнього розв’язання безпосереднім виконавцям — кадровикам.
Диплом, здоров’я, громадянство…
Торік, коли така спеціальна перевірка була вибірковою, серед документів претендентів на посади держслужбовців виявили кілька фальшивих дипломів. Правоохоронні органи не раз шокували суспільство повідомленнями про великі й маленькі хабарі, на яких було спіймано не чистих на руку посадових осіб. Свого часу в Криму та на Закарпатті виявляли «білих комірців», які незрозумілим чином потрапляли в посадові кабінети нашої держави, маючи паспорти зовсім інших країн. З огляду на ці прикрі випадки не зайве старанно перевірити тих, хто зголошується служити державі.
Зауважимо, що згаданим вище законодавчим актом затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки, яка має на меті підвищення якості добору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служб.
— Відтепер, — сказав доповідач з цього питання — заступник голови Нацагентства з питань державної служби Микола Дячишин, — таку спецперевірку проводитимуть щодо всіх, хто претендує на посади держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування. Це буде комплексне всебічне вивчення інформації про особу, яка бажає стати державним службовцем.
Забезпечується системний підхід: до спецперевірки долучатимуться МВС, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство юстиції, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна податкова служба, Державна міграційна служба. А безпосереднє завдання щодо збирання інформації покладається саме на кадрові служби органів державної влади та структур місцевого самоврядування. Певна річ, кадровиків нині найбільше цікавить безпосередній механізм отримання даних, передбачених цією спеціальною перевіркою.
Хто вона — «посадова особа публічного права»?
У законодавчих актах, які з’являються останнім часом, нерідко запроваджуються нові терміни й означення, а оскільки вони функціонують паралельно з попередніми, це викликає чимало запитань у практиків. Приміром «посадова особа публічного права», значення якого присутні на засіданні попрохали пояснити посадовців. Зрозуміло, що це не компетенція податківців, а ось відповідь представника Мін’юсту, мовляв, їхнє відомство законів не коментує — їх коментує Конституційний суд, викликало жвавий резонанс серед фахівців кадрових служб центральних органів виконавчої влади.
На нашу думку, чи не найкращу організацію роботи щодо проведення спецперевірки демонструє Державна податкова служба, заступник директора департаменту — начальник управління податкового контролю фізичних осіб якої Олександр Ревчук докладно розповів про всі особливості подання держслужбовцями декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
— Державні службовці, пояснив він, — мають подати дві декларації: першу за місцем роботи до 1 квітня цього року, відповідно до норм Закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Другу — до Податкової служби за місцем проживання, до 1 травня 2012 року, згідно із чинним Законом «Про державну службу».
Причім щодо другої, то йдеться лише про додаток №7 до наказу Мінфіну №84 і наявність якої не потрібна, коли у держслужбовця не було додаткових податкових зобов’язань. Такі зобов’язання виникають у разі якщо посадовець отримував торік доходи більш ніж від одного суб’єкта і вони перевищували 10 мінімальних зарплат (9410 грн).
Як завважив посадовець, з 2013 року, коли вже діятиме новий Закон «Про державну службу», потреба в наданні другої декларації відпаде.
Медичний огляд стане обов’язковим
Певна робота на виконання указу Президента України щодо спецперевірки триває і в інших відомствах. Приміром, в МВС готують форму запиту на проведення такої перевірки у їхньому відомстві, визначають, що саме вона міститиме. Особливістю може бути те, що тут попросять претендента вказати і попередні прізвища, якщо вони в нього були. Значно складніше налагодити контроль у Державній міграційній службі, адже надсилати запити треба буде туди, де претендент на посаду державної служби отримав паспорт і, відповідно, це потребуватиме значно більше часу.
Багато обов’язків у зв’язку зі спеціальною перевіркою покладається на Міністерство охорони здоров’я.
— Наше міністерство вже розробило відповідний наказ «Про порядок проведення медичних оглядів та проведення спеціальної перевірки», який зараз погоджуємо з іншими відомствами, — зазначив Сергій Стахівський, начальник відділу запобігання та виявлення корупції департаменту кадрової політики, освіти, науки та запобігання корупції МОЗ.
У ньому зокрема буде передбачено, що реєстр організацій, які отримають право надавати медичні довідки про стан здоров’я претендентів на посади державної служби, буде публічною інформацією.
Зазначу, що форма №133 не змінюється. Але зміст її зазнає певної корекції, оскільки він уже не відповідає Цивільному кодексу. Розроблено також спеціальну форму направлення запиту претендента на публічну службу.
Зверніть увагу, що під час проведення таких медичних оглядів перевірятимуть психічне здоров’я, інформацію від наркологів, документи про інвалідність і навіть виконання військового обов’язку. Такою конфіденційною інформацією володітимуть медичні установи області, і водночас її спрямовуватимуть до МОЗ. Попереду чимало роботи, та мусимо до неї добре підготуватися.
Присутні на засіданні кадровики висловили нерозуміння того, чому Міністерство юстиції, оприлюднивши своє рішення про створення спеціального реєстру чиновників, причетних до корупційних діянь, водночас засекретило його. Навряд чи це відповідає головним завданням вітчизняного антикорупційного законодавства, що покликане зокрема і через відкритість та гласність «зламати м’язи» гідрі корупції, яка істотно спотворює імідж України в світі та кидає тінь на вітчизняне державне управління.
Щоправда, представник згаданого міністерства запевнив присутніх, що затримки з одержанням цієї секретної інформації на запити кадрових служб центральних і місцевих структур виконавчої влади та органів місцевого самоврядування не буде: доступ до реєстру корупціонерів матимуть, окрім міністерства, і обласні управління юстиції.
Як підсумував голова Національного агентства з питань державної служби В’ячеслав Толкованов, належна підготовка до впровадження Закону «Про державну службу», нового антикорупційного законодавства, зокрема і Указу Президента України про спеціальну перевірку потребує злагоджених дій усіх ланок державної влади, сплаву практики, досвіду, науки. Тож він запросив членів Ради кадрових служб центральних органів виконавчої влади до співпраці і взаєморозуміння.